Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Що стоїть за рішенням росії вийти із зернової угоди, чому це надзвичайно серйозно та що чекати далі? Про це в ексклюзивному коментарі для АрміяInform розповів військовий експерт Петро Черник.
За словами Петра Черника, сьогодні рф зазнає катастрофічної поразки в Україні, вона перебуває у стратегічній пастці. Проте, є один нюанс — програти Україні для путіна дуже непрестижно, він на це за жодних обставин не піде.
— Тому різними способами, зокрема, гібридним — вихід із зернової угоди і нищення нашої інфраструктури, здійснює тиск насамперед на колективний Захід, щоб сісти з ними за стіл переговорів і досягнути якогось проміжного перемир’я в сучасній російсько-українській війні. путін мислить доволі раціонально, він дуже добре знає, що з українських зернобобових годується щонайменше пів мільярда людей, особливо континентальна Африка, яка залежить напряму від нашого борошна, — розповідає Петро Черник.
Військовий експерт зазначає, що якщо на Африканському континенті настане голод, то в обов’язковому порядку прокипить величезна кількість збройних повстань. В результаті будь-яких збройних повстань на території Африки в обов’язковому порядку посунуть колосальні людські маси у бік європейського континенту.
— Ми це вже проходили у 2011-му, 2015 роках, коли відбулася так звана арабська весна і мільйони біженців, до речі, не без сприяння російських спеціальних структур, почали рухатися у бік європейського континенту, — каже Петро Черник.
Щодо врегулювання кризи — поки що колективний Захід частково знайшов відповідь на це запитання. Зерновози, котрі рухалися у напрями від Босфору до українських портів, тобто в основному нейтральними водами, тепер почали рухатися береговими водами Румунії, Болгарії, Туреччини. Крім того, є деякі авіаційні супроводження.
— Авіаційне супроводження цих кораблів інколи здійснюється літаками P-3 Orion чи P-8 Poseidon, які можуть мати на борту важкі бомби мк-80, протичовнові торпеди і протикорабельні ракети UGM-84. Колективний захід дав певний сигнал, що може конкурувати з росією, — зазначив Петро Черник.
Ба більше, захід має доволі серйозний досвід у конвоюванні подібного типу.
— Приклад — операція «Ернест Вілл» у 1987–1988 роках, коли іранські сили потопили кілька нафтовозів. Тоді ВМС ЗС США взяв під контроль це перевезення. Дійшло до серйозної операції «Богомол», де іранці утратили щонайменше один великий фрегат і низку інших кораблів. До речі, це стало причиною для завершення ірано-іракської війни, — розповідає Петро Черник.
Проте, на думку військового експерта, союзники не підуть на такого типу конвоювання. Адже росіяни можуть вдатися до найпідлішого способу — мінування трас.
— Тому вирішенням може стати розвиток залізничної інфраструктури та перевезення зерна до середземноморських і навіть балтійських портів, — підсумував Петро Черник.
