Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Про це заступник Міністра оборони України Ганна Маляр написала у своєму Телеграмі:
«росіяни воюють дуже емоційно.
Вони не просто цілять у цивільні об’єкти, а вишуковують ті, які найбільш символічні чи вразливі для нас.
росіянам дошкуляє все успішне, що в нас є.
Уже не раз вони запускали ракети саме по тих об’єктах, про які до цього була дуже позитивна публічна інформація.
Звісно, вони й без публічності знають, де який об’єкт розташований, але для них важлива емоційна складова. Влучити якомога болючіше.
Було й таке, коли заходи проводили без публічного оголошення й висвітлення, але туди все одно прилітало. Саме в момент проведення заходу.
Публічні заходи — це завжди ризик і лотерея, незалежно від того, оприлюднена про них інформація чи ні.
Під час війни це ризик обох сторін — організаторів і відвідувачів (або їхніх законних представників, якщо ми про дітей говоримо).
Так, сьогодні нема безпечного місця в Україні. Надійно лише в укритті.
Тому КОЖЕН повинен навчитись враховувати цей фактор у всьому, що ми робимо й де буваємо».
