Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Це харківське підприємство впродовж 13 років виготовляло автомобільні запчастини та займалося ремонтом автівок. За словами власника підприємства Ігоря Єфіменка, за добу колектив майстрів міг прийняти на ремонт 40 вантажівок.
Але з початком широкомасштабного вторгнення росіян на територію України підприємство, як кажуть, встало на воєнні рейки, започаткувавши виготовлення продукції для українських захисників.
— Десь на десятий день великої війни до мене звернулися поліцейські з проханням поділитися ресорами, аби зміцнити плити в бронежилетах, адже засобів захисту тоді вистачало не на всіх. Я запропонував свої послуги зі зварювання. Ми з моїми хлопцями швидко розробили технологічний процес: варили з підігрівом, потім повністю підігрівали, відпускали, загортали готові плити у спеціальне полотно, аби вони не потріскалися, — пригадує Єфіменко.
За словами підприємця, за рік колектив виготовив сотні бронеплит 4-го і 5-го класу захисту. Згодом асортимент продукції для фронту збільшився: було налагоджено виробництво шоломів, лопат, саперних щупів тощо.
А взимку Ігор Єфименко почав розмірковувати про розробку протимінного взуття для саперів.
— Замислився над цією ідеєю після трагічного випадку, який трапився з моїм родичем. Він евакуйовував карету швидкої допомоги на Харківщині, коли наступив на протипіхотну міну — внаслідок вибуху йому відірвало частину стопи.
Чоловік розповідає, що спочатку працював над ідеєю створення броньованих устілок, однак процес виготовлення виявився складним, а сама устілка — не дуже зручною та практичною. Згодом сапери передали команді винахідників зразок взуття канадської компанії, яке використовувалося в країнах Азії, Африки та Південної Америки, з проханням виготовити щось подібне.
Вже незабаром конструктори змоделювали аналог захисного взуття за власною технологією під назвою «павук». Завдяки його конструкції епіцентр вибуху віддаляється від ноги сапера. Так можна уникнути травматичної ампутації кінцівки.
— Ми впевненні в нашому продукті, оскільки випробовували його на полігоні мінами ПФМ-1, ПМН та ПМН-2. Якщо наступити на «пелюстку», обламуються ніжки взуття, а захисний корпус залишається цілим. Більш потужна ПМН-2 роздроблює корпус на волокна. У той же час вибухова хвиля травмує кінцівку лише остаточною енергією. Тому корпус чобота руйнується, а кріплення залишаються цілими, — розповідає Єфіменко.
Для виготовлення «павуків» команда використовує 3D-принтери. На друк однієї запчастини йде близько 22 годин. Колектив може зібрати до 10 пар саперного взуття на день. За підрахунками підприємця, з моменту заснування виробництва вони виготовили близько 400 пар.
— Для нас наразі головною метою є виготовити якомога більше цього взуття, щоб забезпечити максимальний захист для воїнів, — ділиться Ігор.
Костянтин проходить військову службу в Державній спеціальній службі транспорту МО України на посаді сапера. Сьогодні він приїхав на підприємство, аби забрати чергову пару «павуків» для свого підрозділу. Чоловік розповідає, що першу пару протимінного взуття від підприємців він отримав ще навесні. На щастя, випробувати «павуків» безпосередньо в бойових умовах не довелося, але нещодавно на півдні країни за допомогою цього протимінного засобу йому та колегам без трагічних наслідків вдалося «зняти» 36 протипіхотних мін на території в 10 квадратних метрів.
— Достойний захист для саперів, здатний врятувати здоров’я і життя. Сподіваюся, вже незабаром виробництво цих «павуків» буде масштабним, — зазначає Костянтин.
Фото автора
