ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Микола Назаров: Ключове завдання Центру досліджень регіональної безпеки — просвітництво про НАТО

Регіони
Прочитаєте за: 10 хв. 16 Серпня 2023, 15:08

Вступ нашої країни до НАТО є одним з головних завдань зовнішньої політики України. Особливо це важливо з огляду на реалії російсько-української війни. Тож нині не лише на центральному, а й на місцевому рівні триває процес інформування суспільства про сучасні реалії НАТО та розвиток співпраці Україна-НАТО. 

Більше про внесок Сумщини в євроатлантичну інтеграцію України розповів в інтерв’ю АрміяInform директор Центру досліджень регіональної безпеки в Сумському державному університеті, кандидат політичних наук Микола Назаров.   

Підтримка вступу України до НАТО 15 років тому була на рівні 20 %

Розкажіть, будь ласка, як розпочалася ваша співпраця з НАТО. 

— Сумський державний університет співпрацює з НАТО ще з 2007 року. Мої колеги розпочинали цей шлях. І це було досить складно, адже тоді рівень підтримки НАТО був украй низьким. Для розуміння маю нагадати, що підтримка вступу України до НАТО (15 років тому) була на рівні 20 %. Тож Андріана Костенко, Сергій Король мали певні труднощі з популяризацією теми Альянсу. 

У 2000-х роках були навіть протести, спрямовані проти зближення України з НАТО. Ми мали переборювати такі тенденції.

Рівень підтримки вступу України до НАТО. Інфографіка «Слово і діло»

Далі — президентство януковича (2010–2014 роки), коли було не лише складно, а й безперспективно працювати з темою НАТО. Інтеграцію України до Альянсу було поставлено на паузу на офіційному рівні. 

Особисто я почав займатися темою НАТО з 2016 року. Ми з колегами створили Центр дослідження регіональної безпеки, який я наразі очолюю. Продовжилася співпраця з Центром інформації та документації НАТО в Україні — за що ми дуже вдячні їм. 

І з 2016 року вони підтримують наш центр організаційно та фінансово. Вже сім років ми є контактним центром у Сумській області, який реалізує державну політику у сфері інформування громадськості щодо європейської та євроатлантичної інтеграції України.

З огляду на ті цільові групи, які в нас є — студенти, аспіранти, молодь, ми знаходимо різні формати в організації роботи. Поєднуємо інтелектуальну, спортивну й розважальну складову.

У такий спосіб доносимо до різних цільових груп розуміння, що таке НАТО, сьогодення Альянсу та які завдання ставить перед собою організація. Особливо вагома роль відведена співпраці України з НАТО та чому нам це важливо. 

Ми організували дуже багато дебатів і вважаємо, що це дуже класний формат. Студенти та школярі дебатували між собою щодо перспектив членства України в Альянсі. 

Директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінета Кляйне

У 2017 році Центр досліджень регіональної безпеки розпочав співпрацю з Центром підвищення кваліфікації Сумської обласної державної адміністрації. 

Існує великий запит на лекції, заняття для державних службовців, співробітників органів місцевого самоврядування щодо євроатлантичної інтеграції України. 

Ми з 2017 року започаткували курс, пов’язаний з інтеграцією України до НАТО. Викладали вже сотням співробітників органів центральної влади Сумської області. 

Офіційно прописаний у документах НАТО концепт «стійкості» допомагає впоратися з критичними ситуаціями у світі та Україні

— У 2016 році відбувся Варшавський саміт НАТО, де було відновлено концепцію «стійкості». Я знаю, що ви особисто були на саміті. Що саме тоді обговорювалося? 

— У Варшаві був доволі доленосний саміт не з погляду принципових рішень, а щодо переосмислення певних речей. Наприклад, рішення про те, що кіберпростір став доменом війни, де можливі ворожі дії, отже, потрібно розвивати відповідну інфраструктуру, щоб бути готовим протидіяти кіберзагрозам. 

Після 2016 року в основоположні документи НАТО прописали концепт «стійкості». Там визначено сім сфер, які мають бути забезпечені в будь-якій надзвичайній ситуації. 

Також я добре пам’ятаю, як на саміті Альянсу у Варшаві обговорювалося те, що ЄС і НАТО мають більше співпрацювати з питань безпеки. До 2016 року були різні дискусії, зокрема чи має бути в ЄС власна армія, чи достатньо НАТО. Чи не буде дублювання функцій ЄС і НАТО. В яких форматах Євросоюз може співпрацювати з НАТО. І були ухвалені рішення, які нині реалізуються. 

Учасники міжнародного семінару з питань стійкості та безпеки «НАТО та Україна: чому ми хочемо зробити націю стійкішою?»

Стійкість — те, що пронизує всі сфери державної безпеки. Над забезпеченням стійкості треба працювати, щоб вийти на відповідний рівень у державі. Тоді країна стає готовою до різних надзвичайних ситуацій: пандемія коронавірусу, російсько-українська війна, масова міграція українців у Європу після 24 лютого тощо.

Саме теми стійкості, до яких прийшли в НАТО, стали актуальними.

Можна налагодити систему так, що вона працюватиме й за умов воєнного стану, і за пандемії, і під час землетрусу (як, наприклад, було в Туреччині на початку 2023 року). 

Основне завдання Центру — інформувати, чому НАТО важливе для України

Представники місцевих та центральних органів виконавчої влади, аналітики, а також ваші студенти беруть участь у заходах спільно з НАТО. Як вони оцінюють діяльність Альянсу та його значення для України?

— Основне завдання нашого Центру — інформувати держслужбовців, чому НАТО важливе для нас.  

Колег, які працюють із дотичними питаннями міжнародних відносин, переконувати в цьому не треба. Вони входили до групи у 20 % українського суспільства, які ще у 2000-х роках знали, що шлях України — це структури Заходу, зокрема Євросоюз і НАТО. 

А ми працюємо з тими, хто мало знає про Північноатлантичний Альянс. У кого НАТО (значною мірою через дезінформаційну кампанію срср та рф) викликає певну недовіру (старше покоління). Центр також намагається з ними працювати. 

Однак фокус на тих, хто виріс у ті часи, коли про НАТО ніхто особливо не говорив. Це наші школярі та студенти. 

Учасники осінньої школи «НАТО-2030: можливості, загрози та співпраця»

Шкільна програма не передбачає ознайомлення учнів із тим, що таке НАТО. Можливо на спецкурсах з історії України розповідають, що така організація існує. Але ми не задоволені тим рівнем знань і розумінь про Євросоюз, НАТО, який мають наші школярі та студенти. 

Тому на заходах Центру досліджень регіональної безпеки ключове завдання — просвітництво. Це потрібно для того, що було зрозуміло, яким було НАТО в момент створення у 1949 році та яку еволюцію Альянс пройшов донині. 

НАТО в минулому столітті і НАТО сьогодні — це дві великі різниці. І ми з колегами розглядаємо історію і сучасність Альянсу. 

У кожного є можливість почитати, подумати, висловитися в рамках дебатів, студентського дискусійного клубу. Центр досліджень регіональної безпеки створив клуб, де кожен може запропонувати тему та подискутувати. 

Як ви, як викладач і науковець, оцінюєте співпрацю України з НАТО після 2014 року?

— Я можу виділити 2019 рік, коли до Конституції України було внесено поправки, що ключовим завданням зовнішньої політики держави є членство в ЄС і НАТО. 

І Президент Володимир Зеленський продовжує політику, яка була зафіксована офіційно ще до нього.

Попри вторгнення росіян Сумський державний університет жодного дня не припиняв роботи

Як широкомасштабне вторгнення росії в Україну вплинуло на діяльність Центру досліджень регіональної безпеки, Сумського державного університету й Сумщини загалом?

— Попри вторгнення й те, що Суми були в оточенні, університет у цілому дуже стійко переніс ті складні моменти. Доволі складно було працювати. 

Жодного дня Сумський державний університет не був без роботи. Доволі швидко відбулася адаптація до реалій воєнного стану. 

Повністю було поновлено навчальний процес уже у квітні-травні 2022 року, коли Сумська область була повністю визволена Силами оборони України. 

І ми вже проводили заходи нашого Центру буквально в той період. Формат роботи було трохи змінено. Колеги були волонтерами, працювали з іншими питаннями логістики. 

Уже ближче до літа 2022 року в університеті було поновлено викладання та співпрацю СумДУ з обласною адміністрацією. Нас запрошували на заняття з літа минулого року. Тож ми абсолютно не втратили темпу. 

Спільні проєкти з НАТО — про гарантії безпеки, які залишилися за кадром Вільнюського саміту

Який у вас зараз проєкт із Центром інформації та документації НАТО в Україні?

— Основний проєкт — це інституційна підтримка нашого центру, який було розпочато в січні 2023-го і рівно на рік. 

Є перелік завдань, які ми маємо реалізовувати разом із Центром інформації та документації, проводити серію публічних заходів, які мають відбуватися на постійній основі в Сумській області.

У вересні ми плануємо зробити воркшоп на базі Сумського державного університету на основі результатів саміту НАТО у Вільнюсі. Передусім нас цікавить питання гарантій безпеки та деяких аспектів, які залишилися за кадром. 

Ми хотіли б зібрати науковців, експертів з військової кафедри СумДУ, Сумської обласної військової адміністрації та обговорити рішення Вільнюського саміту. Потім зробити матеріал про наше бачення того, що відбувається у співпраці Україна-НАТО.

Ви брали участь у саміті НАТО у Вільнюсі. Як оцінюєте його результати для євроатлантичної інтеграції України?

— Якщо брати два протилежні полюси: повна зрада і що все добре, безумовно, що ні перше, ні друге не буде відповідати дійсності. Я вважаю, що ситуація десь посередині. Це не саміт, на якому ми отримали те, чого хотіли. Але водночас це не той саміт, де від України відмовилися. 

Якщо ми будемо читати виступи генсека НАТО Єнса Столтенберга, лідерів країн НАТО, то ніхто не обіцяв у Вільнюсі членство України в Альянсі. 

Так, нам не сказали, коли це відбудеться, адже війна триває. 

Україні дали чітко зрозуміти, що держава не стане членом НАТО доти, доки триватимуть воєнні дії. 

Заступник помічника генсека НАТО з публічної дипломатії Кармен Ромеро й Микола Назаров

З іншого боку, у Вільнюсі були озвучені рішення щодо пакетів військової допомоги, які є позитивом для України. Максимальна підтримка Збройних Сил України всім, чим необхідно — це найбільше, що сьогодні може зробити для нас НАТО. 

Робота Центру щодо євроатлантичної інтеграції

Яким чином обласна адміністрація співпрацює з вашим Центром щодо євроатлантичної інтеграції України?

— У нас налагоджена співпраця буквально з моменту створення нашого Центру. Це пов’язано з тим, що місцева обласна влада вкрай зацікавлена в підтримці ідей євроатлантичної інтеграції України, адже є одним з їхніх завдань. 

Тому коли виник Центр досліджень регіональної безпеки в Сумському державному університеті, який організовує відповідні заходи щодо співпраці України з НАТО, то отримали підтримку від влади. 

Нас запрошують на експертні зустрічі, де обговорюються питання євроатлантичної інтеграції. Проводимо спільні заходи, конференції з Сумською обласною військовою адміністрацією. Голова й заступники Сумської ОВА постійно беруть участь у наших публічних заходах. 

Можу точно сказати, що в Сумській області співпраця триває й у нас є успішний досвід інтеграції України до НАТО на місцевому рівні.      

Інтерв’ю записане в межах UAreNATO  спільного проєкту АрміяInform, Місії України при НАТО та Центру інформації та документації НАТО в Україні про історію й сучасність відносин між Україною та  Північноатлантичним альянсом.

Фото, відео Володимира Загребельного та Олексія Мосейченка 

Позаштантий кореспондент АрміяInform

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram
«Не поширюйте інформацію із посиланням на ресурси рф»: у Силах оборони звернулися до українців

«Не поширюйте інформацію із посиланням на ресурси рф»: у Силах оборони звернулися до українців

У Силах оборони півдня України звернулись до всіх ЗМІ, коментаторів, експертів та блогерів та закликали не поширювати інформацію із посиланням на ворожі ресурси, не висувати версій, не робити припущень щодо роботи Сил оборони.

На Бахмутському напрямку у межах села Іванівське йдуть жорсткі бої — Ілля Євлаш

На Бахмутському напрямку у межах села Іванівське йдуть жорсткі бої — Ілля Євлаш

На Бахмутському напрямку противник продовжує атакувати населений пункт Іванівське, йдуть жорсткі бої в межах міста.

Ворог намагається вибити ЗСУ із плацдармів на лівобережжі Дніпра

Ворог намагається вибити ЗСУ із плацдармів на лівобережжі Дніпра

На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра.

В Одесі вже 12 загиблих: під завалами рятувальники знайшли тіло ще однієї дитини

В Одесі вже 12 загиблих: під завалами рятувальники знайшли тіло ще однієї дитини

Очільник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що рятувальники знайшли тіло ще однієї загиблої дитини з-під завалів в Одесі.

З-під завалів багатоповерхівки в Одесі дістали тіло 10-річного хлопчика

З-під завалів багатоповерхівки в Одесі дістали тіло 10-річного хлопчика

Кількість жертв нічної російської атаки по Одесі 2 березня збільшилась до 11 осіб.

Захищаємо світ

00
00
00