У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Якою буде наступна зима й чи вплине негативно на ситуацію наявний російський ракетний потенціал. Про це АрміяInform розповів військовий аналітик Петро Черник.
З його слів, на початок широкомасштабного вторгнення рф мала в арсеналі понад десять стратегічних неядерних класів ракет. Починаючи від найбільш далекобійної Х-101 і найбільш небезпечної Х-47 «Кинджал», і завершуючи старенькою «Точкою-У».
— Ми можемо констатувати, що весь свій боєзапас, накопичений до великої війни, вони застосували. Ба більше, такі ракети, як Х-22 вони вже ніколи не зможуть будувати через деградування в них відповідних ланцюжків виробництва. Ще декілька десятків вони мають у запасі. І на цьому стане, — говорить він.
Втім, зі слів Петра Черника, росіяни зуміли поставити на конвеєр доволі дошкульні та небезпечні види ракет. Зокрема Х-101, Х-47, попри те, що там понад сотня компонентів іноземного виробництва. Так само виробляють і ЗМ14 «Калібр» морського базування. Крім того, на конвеєр вони поставили й авіаційні керовані ракети, котрі запускаються з літаків Су-24, Су-30. Су-35 — ракети Х-59, Х-35, Х-31, що мають дальність ураження від 110 до 300 кілометрів, а бойова частина може варіюватися від 160 до 300 кілограмів вибухівки. Військовий аналітик констатує, що сукупна потужність у виробництві ракетного озброєння в рф не перевищує на цей момент 100 одиниць на місяць.
— Водночас, починаючи з грудня, коли був найвищий коефіцієнт застосування ракетного озброєння для ударів по Україні, а це 236 ракет, паритету у випуску вони не досягнули. Вони, звісно, будуть застосовувати ракети в комбінованому режимі разом із «Шахедами». Чи вигадають вони якісь нові способи ракетних ударів — навряд чи. Усе буде залежати від накопичення ними запасів ракетного озброєння, — підкреслив Петро Черник
Військовий аналітик констатує, що противник показав уже всі можливі способи застосування ракетного озброєння. І постає запитання, чи будуть вони й надалі завдавати ударів по об’єктах української критичної енергетичної інфраструктури.
На його думку, така небезпека зберігається. Натомість будуть відмінності, як порівняти з минулою зимою.
— Минулої зими Україна мала значно менше сучасних зенітно-ракетних комплексів та засобів перехоплення. Особливо таких, як Patriot, NASAMS, IRIS-T, MIM-23 Hawk, а SAMP-T ще навіть не стояв на озброєнні. То тепер наші підрозділи ППО таку зброю мають. А американці відновили виробництво «Стінгерів», то я вважаю, що якогось глобального удару, який би не дозволив Україні пережити зиму, не буде, — зазначає полковник Петро Черник.
Крім того, військовий аналітик пропонує пригадати, що наприкінці минулої осені — на початку зими був певний дефіцит на ринку малих енергогенеруючих пристроїв. Придбати дизельний чи бензиновий генератор було важко. Зараз ринок насичений. Так само не відчувається і критичного дефіциту палива.
— Плюс наші енергетики стверджують, що ремонт і запуск в експлуатацію блоків на атомних станціях іде з випередженням графіка. Ми навіть трішки почали експортувати електроенергію. Тож попри те, що росіяни намагатимуться створювати проблеми, критично змінити ситуацію взимку вони не зможуть, — підкреслив він.
Для ураження цілей у Московській області використовувались українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint», БАРС-СМ «Gladiator» тощо.
Представниці Навчально-спортивної бази олімпійських видів спорту Іванна Дяченко та Вікторія Ус на міжнародних змаганнях з веслування здобули 4 нагороди.
За перше півріччя 2026 року органи прокуратури України спрямували понад 680 млн гривень на підтримку українських військових.
Від початку доби агресор 46 разів атакував позиції Сил оборони, у тому числі 14 разів — на Костянтинівському напрямку.
Бійця 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Нацгвардії разом із евакуаційною групою «Білий Янгол» врятували двох сиріт.
Палає технопарк «Елма» у Зеленограді, вибухає Сонячногірська наливна станція, розлітається на шматки Московський НПЗ.
Технік відділення зв’язку та інформаційних систем
від 20000 до 22000 грн
Львів
Державна прикордонна служба України
Стрілець, гранатометник (солдатський, сержантський склад)
від 20500 до 120000 грн
Тернопіль
Тернопільський РТЦК та СП
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…