Саме такою можливістю скористалася військовослужбовиця 152-ї окремої єгерської бригади з позивним «Ніка». Про свій військовий шлях та повернення до війська вона розповіла кореспонденту АрміяInform. Бажання…
Якою буде наступна зима й чи вплине негативно на ситуацію наявний російський ракетний потенціал. Про це АрміяInform розповів військовий аналітик Петро Черник.
З його слів, на початок широкомасштабного вторгнення рф мала в арсеналі понад десять стратегічних неядерних класів ракет. Починаючи від найбільш далекобійної Х-101 і найбільш небезпечної Х-47 «Кинджал», і завершуючи старенькою «Точкою-У».
— Ми можемо констатувати, що весь свій боєзапас, накопичений до великої війни, вони застосували. Ба більше, такі ракети, як Х-22 вони вже ніколи не зможуть будувати через деградування в них відповідних ланцюжків виробництва. Ще декілька десятків вони мають у запасі. І на цьому стане, — говорить він.
Втім, зі слів Петра Черника, росіяни зуміли поставити на конвеєр доволі дошкульні та небезпечні види ракет. Зокрема Х-101, Х-47, попри те, що там понад сотня компонентів іноземного виробництва. Так само виробляють і ЗМ14 «Калібр» морського базування. Крім того, на конвеєр вони поставили й авіаційні керовані ракети, котрі запускаються з літаків Су-24, Су-30. Су-35 — ракети Х-59, Х-35, Х-31, що мають дальність ураження від 110 до 300 кілометрів, а бойова частина може варіюватися від 160 до 300 кілограмів вибухівки. Військовий аналітик констатує, що сукупна потужність у виробництві ракетного озброєння в рф не перевищує на цей момент 100 одиниць на місяць.
— Водночас, починаючи з грудня, коли був найвищий коефіцієнт застосування ракетного озброєння для ударів по Україні, а це 236 ракет, паритету у випуску вони не досягнули. Вони, звісно, будуть застосовувати ракети в комбінованому режимі разом із «Шахедами». Чи вигадають вони якісь нові способи ракетних ударів — навряд чи. Усе буде залежати від накопичення ними запасів ракетного озброєння, — підкреслив Петро Черник
Військовий аналітик констатує, що противник показав уже всі можливі способи застосування ракетного озброєння. І постає запитання, чи будуть вони й надалі завдавати ударів по об’єктах української критичної енергетичної інфраструктури.
На його думку, така небезпека зберігається. Натомість будуть відмінності, як порівняти з минулою зимою.
— Минулої зими Україна мала значно менше сучасних зенітно-ракетних комплексів та засобів перехоплення. Особливо таких, як Patriot, NASAMS, IRIS-T, MIM-23 Hawk, а SAMP-T ще навіть не стояв на озброєнні. То тепер наші підрозділи ППО таку зброю мають. А американці відновили виробництво «Стінгерів», то я вважаю, що якогось глобального удару, який би не дозволив Україні пережити зиму, не буде, — зазначає полковник Петро Черник.
Крім того, військовий аналітик пропонує пригадати, що наприкінці минулої осені — на початку зими був певний дефіцит на ринку малих енергогенеруючих пристроїв. Придбати дизельний чи бензиновий генератор було важко. Зараз ринок насичений. Так само не відчувається і критичного дефіциту палива.
— Плюс наші енергетики стверджують, що ремонт і запуск в експлуатацію блоків на атомних станціях іде з випередженням графіка. Ми навіть трішки почали експортувати електроенергію. Тож попри те, що росіяни намагатимуться створювати проблеми, критично змінити ситуацію взимку вони не зможуть, — підкреслив він.
