Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Криптований, стійкий до впливу засобів ворожого РЕБ та РЕР зв’язок — необхідність в умовах війни. Відповідно, це один із найпопулярніших запитів сьогодення від військових до оборонної промисловості й волонтерів. Звісно, на світовому ринку озброєнь не бракує пропозицій засобів зв’язку армійського призначення. Втім, коштують вони в загальній масі пропозицій, приблизно як чавунний міст. І ввозити їх потрібно з-за кордону з дотриманням специфічних процедур імпорту.
А що ж готові запропонувати вітчизняні розробники-виробники? Не будьмо скептиками — пропозиції є. І завдяки роботі Акселератора інноваційного розвитку МОУ, який діє вже декілька місяців, ми можемо стверджувати, що наші розробки — конкурентні й мають попит у військах. Адже переважна більшість зразків вітчизняних ОВТ випробувана в умовах реальних бойових дій.
Одна з таких розробок — проєкт HIMERA. Портативні радіостанції захищеного зв’язку рівня відділення-взвод. АрміяInform уже розповідала про цю розробку та її переваги над цивільними DMR-радіостанціями, які часом використовуються в низовій ланці підрозділів.
Під час нашої останньої зустрічі Олексій Олійник, лідер команди розробників-інженерів, натякнув, що незабаром проєкт отримає вдосконалення робочих спроможностей виробу. І радіостанції проєкту HIMERA набудуть нових можливостей.
Власне, цей процес відбувся швидко. Адже розробники розуміють, що для воїнів на фронті їхня продукція потрібна «вже і зараз». Що саме вдосконалили у своєму виробі автори проєкту HIMERA, бачив наш кореспондент.
— А знаєте, чому саме HIMERA? Чому ми так назвали проєкт нашої радіостанції? — запитує лідер конструкторської групи Олексій Олійник.
Звісно, що ми й гадки не маємо й цікаво було б почути цю історію. Олексій бере в руки цивільний китайський «Баофенг». Цивільна DMR-станція (digital mobile radio. — Авт.). Такими зазвичай користуються охоронці в супермаркетах або туристи під час походів. Розробник відкриває на ноутбуці візуалізацію програми сканера радіочастот і затискає тангенту «китайця». В цей же момент на дисплеї серед переривчастої лінії, яка зображає радіоефір, виникає стійка синусоїда. Вона візуалізується доти, доки канал зв’язку активний.
— Ось, бачите, — говорить Олексій, — звичайний незахищений радіопередавальний пристрій досить чітко видно в ефірі. А на лінії фронту, коли працює ворожий РЕР/РЕБ, вони можуть ще й фокусно вирахувати, де саме цей пристрій перебуває. Локалізувати його. Ну й спробувати знищити. А тепер для порівняння увімкнемо HIMERA.
Він бере з коробки першу-ліпшу радіостанцію й затискає тангенту. Синусоїду роботи HIMERA майже не видно в загальній мішанині ефіру. До того ж ледь помітна візуалізація сигналу радіостанції постійно «стрибає». Так працює ППРЧ — псевдовипадкове перелаштування робочої частоти.
— Начебто вона і є, але водночас і немає. Тому і HIMERA, — зазначає Олексій Олійник. — Наша радіостанція малопотужна, має незначне випромінювання. І тому для засобів РЕБ/РЕР ворога вирахувати її майже неможливо. Щоправда, і відстань прийому-передавання невелика — до 2 кілометрів. Треба використовувати ретранслятори. До слова, вояки, які експлуатують наші радіостанції в бойових умовах, так і робили — виставляли проміжний передавальний пост. І передача йшла через бійця з рацією. Часом такі пости-ретранслятори перебували під обстрілами ворога. Власне, це послужило поштовхом для подальшого вдосконалення розробки. Адже воїн не має ризикувати життям там, де можна людину замінити пристроєм.
Суть змін полягає в тому, що раніше радіокомунікаційні пристрої проєкту HIMERA підтримували локальний зв’язок для невеликої групи військовослужбовців. Один говорить — інші слухають. Зараз розробники передбачили можливість створення цифрової мережі за допомогою ретрансляторів. Підняті над землею на відповідну висоту, вони значно збільшують площу покриття.
— У такому форматі ми говоримо вже про десятки кілометрів покриття, — каже Олексій. — Наша станція захищена, вона підтримує ретрансляцію до восьми стрибків між кожною точкою. Якщо її підняти на достатню висоту, аби мінімізувати перешкоди. Пристрої проєкту HIMERA підтримують розділення каналів зв’язку на групи. Можна розділити групи окремо для груп розвідки, для саперів, створити групу для частини або для офіцерського складу чи для сержантів. Це вже багатошарові виклики, й кожну радіостанцію можна запрограмувати так, щоб вона підтримувала прослуховування одночасно декількох подібних груп. Це фактично такі ж чати, як у вайбер або будь-якому іншому месенджері, до яких ми призвичаїлись у цивільному житті. Водночас це реалізовано на рівні військового зв’язку з необхідним захистом інформації. І з урахуванням цих параметрів ми говоримо, що на базі нашого проєкту користувачі можуть створити цифрову захищену мережу зв’язку, аналогічну, як можна робити на військових радіостанціях іноземного виробництва. Фактично це лайтверсія відомого американського HARRIS.
Щогла з ретранслятором на верхівці допомагає зав’язати в цифрову захищену мережу всі пристрої проєкту HIMERA, які є навколо в радіусі десятків кілометрів. Монтується вона за хвилини. І для цього потрібні зусилля максимум двох військовослужбовців.
— Філософія нашої розробки в тому, аби полегшити воїнам процес встановлення стійкої комунікації. Радіопристрій не потребує якихось окремих унікальних зарядних станцій. Будь-яке джерело живлення типу powerbank з роз’ємом type-c дозволяє тримати пристрій у готовності до використання. Налаштування параметрів та робочих частот — спеціальний додаток на базі Android. А для того, аби користувач зрозумів, як створювати мережу та проводити налаштування, існує докладна інструкція, — говорить Олексій Олійник.
До слова, розробники проєкту HIMERA поділились перспективним баченням того, як можна ще вдосконалити та розширити мережеве покриття їхньої розробки. Зі слів Олексія Олійника, цьому б сприяло встановлення ретрансляційних пристроїв на БПЛА типу «крило», які можна було б тримати в небі за принципом чергування безпілотних літальних апаратів типу Global Hawk. Поки один забезпечує й підтримує мережу — інший підзаряджається й готується до роботи. Якщо цю ідею реалізувати, радіостанції могли б виконувати багато завдань з обміну даними як надійна альтернатива технології STARLINK.
— Гадаю, що ми будемо спілкуватися про реалізацію цієї ідеї з колегами-виробниками, що долучені до Акселератора інноваційного розвитку МОУ, адже вони вже мають відповідним чином сертифіковані вироби. Ну і, звісно, ми відкриті до співпраці та пропозицій і інших розробників-виробників БПЛА, які готові суміщати питання забезпечення сучасним зв’язком військ та власне виробництво безпілотних літальних апаратів, — каже Олексій Олійник.
— процес опрацювання заявок від розробників ОВТ до їх кодифікації й допуску до експлуатації — для «зрілих» рішень скорочено до 45 днів; — процес взаємодії сектору озброєння та військової техніки в комунікації з Міноборони — запровадив «єдине вікно» для запитів від підприємств оборонно-промислового комплексу, розробників-інвесторів озброєння та військової техніки.Довідково. Акселератор Міноборони — постійно діючий орган, покликаний прискорювати процеси всередині Міноборони задля лідерства в мілтек Сил оборони України. Перші результати:
Відео: Микола Давидовський
Фото автора
