Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Ця історія про Жужу — чотирилапу подругу воїнів 77-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. Під час чергової ротації підрозділів на передовій воїни-розвідники залишили бойовим побратимам цю собаку. А згодом вона рятувала хлопцям життя.
Як це працювало? Завдяки своїм інстинктам «Жужа» передбачала, коли буде черговий обстріл наших позицій російськими окупантами. Забігаючи в укриття, вона давала знак нашим воїнам, що скоро рашисти завдадуть удару.
— Якось, після трьох днів перебування на передовій, у нас закінчилась провізія. Жужа це побачила і почала приносити з-під завалів «сухпаї». Через те, що пакети не могла розірвати, вона їх приносила і ставила нам під ноги. За чотири доби Жужа принесла нам п’ять пайків, але знайденою палкою ковбаси з нами не поділилася, — сміючись розповідає воїн на псевдо «Кубік».
Детальніше про те, як Жужа допомагала зберегти життя нашим десантникам, дивіться у відеоматеріалі.
