Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
В одному з інтерв`ю для АрміяInform начальник відділення реанімації, інтенсивної терапії та лікування болю клініки невідкладної медичної допомоги Національного військово-медичного клінічного центру полковник медичної служби Василь Горошко зауважив, що розглядається можливість створення безоплатного сервісу для допомоги пораненим військовослужбовцям і ветеранам, які страждають від болю.
І ось днями Василь Романович повідомив військових журналістів, що такий сервіс створено. Як він народжувався, як працює, хто консультує поранених і чому така допомога вкрай важлива, полковник Горошко розповів нашому кореспонденту.
— Проєкт «БезБолюUA» — це спільна ініціатива волонтерів громадської організації «Фратер» та військових лікарів, — зазначив на початку розмови Василь Горошко. — Ідея та актуальність вивчалася, починаючи з 2014 року, проте бракувало необхідних ресурсів. За підтримки волонтерів до проєкту долучилися кандидат медичних наук підполковник медичної служби Валентин Чернишов, Олексій Дащенко та член правління волонтерської організації «Фратер» Віталій Гордієнко. Експертами, крім мене, виступають також ординаторка відділення реанімації та інтенсивної терапії підполковник медичної служби Аліна Слободянюк та старший ординатор відділення реанімації та інтенсивної терапії, лікар вищої категорії підполковник медичної служби Андрій Кузнецов.
«Ми запровадили науковий підхід у питаннях вивчення факторів хронізації болю у пацієнтів»
— Пам`ятається, що ви ще з початку російсько-української війни у 2014 році почали вивчати питання лікування болю відповідно до сучасних алгоритмів клініко-діагностичного обстеження. Що змінилось відтоді?
— По-перше, ми запровадили науковий підхід у питаннях вивчення факторів хронізації болю у пацієнтів. Провели багато ґрунтовних досліджень, чимало часу приділили розробці протоколу, методам покращення роботи, збору статистичних даних, була побудована багатофакторна модель логістичної регресії для того, щоби визначити, які ж чинники мають вплив на процес хронізації болю. Та й моя наукова робота теж присвячена лікуванню болю. Така копітка попередня робота відіграла дуже позитивну роль, коли в лютому-березні минулого року ми мали великий наплив поранених воїнів під час оборони столиці. Ми вже досконало знали всі чинники впливу на біль, знали, які лікарські препарати можуть попередити кожний з тих чинників.
У такий спосіб нам вдалося знизити частоту хронізації болю в понад чотири рази. Хронічний біль у пацієнтів з пораненнями є негативним результатом лікування болю на етапах лікування. У пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями хронічний біль діагностується у 83,3%, а з вогнепальними — у 70% випадках. Частота хронізації болю також залежить від типу поранення та кількості поранених анатомічних ділянок тіла. Так, у пацієнтів з вогнепальними пораненнями однієї чи двох анатомічних ділянок тіла хронічний біль діагностується в 69,7% випадках, а у трьох і більше — 71,2% випадках. Також у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями — 82,2% та 91,7% випадках, відповідно.
У пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями хронічний біль діагностується у 83,3%, а з вогнепальними — у 70% випадках
Дослідження зв’язку виконаних операцій та поранених анатомічних ділянок тіла в пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями на етапах лікування із хронізацією болю відіграло важливу роль, а також сприяє покращенню лікування даної категорії пацієнтів.
Пацієнти в цивільному житті, які зазнали серйозних травм, страждають від хронічного болю в 11–40% випадках. Однак пацієнтів, які зазнали вогнепальних або мінно-вибухових поранень не можна порівнювати навіть з пацієнтами з онкологічною патологією, яка розвивається поступово.
Довідково. Хронічним у цивільних прийнято вважати біль, який триває понад три місяці після очікуваного часу одужання від хвороби або травми, або той, що триває місяці й роки без очевидної причини. Найпоширеніші приклади: головний біль, біль у спині, суглобах або м’язах. Це все не бойова патологія.
ПТСР у поранених пов’язаний із хронічним болем
— Чи може хронічний біль вплинути на посттравматичний стресовий розлад?
— ПТСР надзвичайно сильно пов’язаний із хронічним болем у поранених. Саме біль стає наслідком негативних результатів лікування посттравматичного стресового розладу. Якщо психіатр лікує пацієнта відповідно до своїх протоколів і методик та не звертає уваги або пацієнт сам не говорить про незначний, можливо, середньої інтенсивності біль, і якщо одразу не призначається лікування болю, то у 80% це лікування не буде мати позитивного результату.
Опікуватися пацієнтом з ПТСР має тільки мультидисциплінарна команда або це має бути спеціаліст, який займається лікуванням болю і володіє глибокими знаннями у неврології і психіатрії.
— Василю Романовичу, нещодавно Україна зробила перший крок до легалізації медичного канабісу. Верховна Рада у першому читанні ухвалила його легалізацію. Чи допоможе канабіс ветеранам, які страждають від хронічного болю? Чи є тут певні ризики?
— У законопроєкті йдеться про медичний канабіс, а отже, документ не передбачає легалізації марихуани, яка викликає наркотичну залежність. Рослина канабіс містить багато різних речовин, але з медичною метою використовують лише дві з них: канабідіол (КБД), яка не є психоактивною речовиною, і тетрагідроканабінол (ТГК), від якої негативний вплив можливий, але якщо вживати регулярно в дуже великих дозах. Якщо підібрана програма, і людина приймає препарати тоді, коли це потрібно, жодних ризиків немає.
Якщо людині болить на 7–10 балів за 10-бальною шкалою, якщо біль високої інтенсивності, то не варто чекати, що нестероїдні протизапальні препарати допоможуть. Ні. За високої інтенсивності болю потрібно призначати наркотичні анальгетики одразу, щоби подолати проривний біль. Якщо людині болить, вона ніколи не стане залежною від наркотичних препаратів.
На мою думку, з медичною метою канабіс застосовуватиметься для онкологічних пацієнтів, для здолання наслідків хіміотерапії, для зменшення спазмів і судом м’язів, сильного хронічного болю. Також він забезпечує полегшення самопочуття невиліковних пацієнтів, що значно поліпшує їм якість життя.
У пораненого пацієнта немає патологічної хвороби, яка його вбиває. Після певного лікування у пораненого загояться рани, а біль може залишитися і буде постійно повертати його до подій війни. У такому випадку без наркотичних анальгетиків, лікарських препаратів, які мають вплив на нейропатичний компонент болю, і розумної методики лікування не обійтись.
Проблема полягає ще ось в чому. Коли людина поранена, руйнується велика кількість дрібних нервів, що сприяє утворенню доброякісних утворень нервових закінчень, які прагнуть рости далі. Виникає так званий невропатичний біль, лікування якого потребує специфічної терапії. Біль може бути спонтанним (безперервним або епізодичним) або викликаним, як посилена відповідь на больовий подразник (гіпералгезія) або больова відповідь на зазвичай неболючий подразник (аллодінія). У такому разі призначаються нейролептики — препарати, які пригнічують надмірну активність нервової системи, та застосовуються для усунення симптомів психозів, зокрема галюцинацій, марення, напруженості, агресивності та інших порушень емоційного стану. Якщо присутній нейропатичний компонент, до лікування додають прегабалін або габапентин. Лікування може тривати досить довго.
Відповідно до нашого протоколу ми застосовуємо для поранених з поля бою нейролептики з першого дня лікування.
Про проєкт «БезБолюUA»
— Повернімося до основної теми нашої розмови — проєкту «БезБолюUA». Як все це відбувається на практиці?
— Повторюсь, що такий проєкт в Україні започатковано вперше. Сайт працює трохи більше ніж два тижні. Отже, хронологія наступна. Приходить у чат-бот повідомлення про реєстрацію нового пацієнта. Він вказує свій номер телефону, прізвище, ім’я та по-батькові, дає згоду на обробку персональних даних. Далі проходить мінімальне опитування щодо свого поранення та проблем зі здоров’ям.
У кожного з трьох експертів є кабінет лікаря, де він може обрати собі пацієнта. За два тижні я, наприклад, проконсультував 10 пацієнтів. До даних пацієнта має доступ лише лікар, який з ним контактує. Ми розраховуємо, що кількість звернень до нас буде коливатися в межах від 600 до 1000 на рік. За такої кількості, звичайно, необхідно буде збільшувати й кількість експертів.
— Які мають бути дії пацієнта після отримання вашої консультації?
— Пацієнт з числа ветеранів з нашими висновками та рекомендаціями має звернутися до свого сімейного лікаря. Якщо це військовослужбовець — до медпункту своєї військової частини та отримати рекомендовані ліки.
— Неодноразово доводилось чути від лікарів, що вони «не лікують заочно». Чи не суперечить ваш формат такому правилу?
— Річ у тім, що під час консультації ми використовуємо всі діагностичні показники (довідки, епікризи, результати МРТ, КТ тощо), які затребуємо у пацієнта. Трапляється, що для кваліфікованої консультації нам необхідно, щоб пацієнт пройшов ще якісь додаткові обстеження. Він проходить і надсилає нам результати.
Якщо пацієнт складний, і ми бачимо, що він потребує стаціонарного лікування, до того ж має право на безкоштовне, ми можемо його до себе госпіталізувати.
— Які передбачаються шляхи розвитку проєкту?
— У подальшому планується додати функцію відстежування стану пацієнта, призначень та нагадування. Крім того, передбачається підключення Telegram Web Apps, після чого буде відкриватись повноцінний графічний застосунок в Telegram.
Сьогодні про проєкт ще мало знає людей. Тому наша команда планує поширювати інформацію в медичних закладах, реабілітаційних центрах та ветеранських спільнотах. Крім того, у планах — отримати грант від донорських організацій і зробити так, щоб за допомогою проєкту через донат могла отримати допомогу будь-яка людина. У такий спосіб можна було б підтримувати проєкт і зробити його фінансово незалежним.
Фото автора і Сергія Нужненка
