Про це йдеться в повідомленні на сайті Ради ЄС. Санкційний пакет також містить суворі багаторівневі економічні санкції, спрямовані на ключові…
Поки увага суспільства зі зрозумілих причин прикута до західної зброї, яку передають Україні союзники, наші воїни на фронті ефективно ліквідують ворога і зі «звичайної» бойової техніки ще радянських часів. «Аби були снаряди, а працювати по окупантах ми вміємо», — говорять реактивники окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка.
У районі очікування на Бахмутському напрямку постійно чергують кілька екіпажів «Градів» реактивної батареї бригади. Бойові машини виїжджають на вогневі позиції, як тільки надходить інформація про виявлені цілі.
— Отримую цілі від КСП (командно-спостережний пункт), виїжджаємо в район вогневих позицій, звідки працюємо, — розповів кореспонденту АрміяInform командир взводу реактивної батареї Володимир. — Тут, під Бахмутом, стріляємо переважно осколково-фугасними боєприпасами —реактивними снарядами, підтримуємо піхоту.
У ці дні ворог трохи «збавив темпи», тож екіпаж Володимира за минулу зміну отримав тільки дві цілі за три доби. Але, розповідає командир, недавно було й 12 завдань за день — по російській артилерії, по посадках, по складах. Причому вогневі позиції намагаються обирати якомога ближче до ворожих цілей, адже за максимальної дальності стрільби в понад 20 км збільшується «розкид» снарядів і зменшується точність ураження.
— Зараз стріляємо менше, але якщо ціль хороша, варта уваги, то можемо по ній не звичайні 5–10 снарядів випустити, а кілька десятків, — говорить Володимир. — От, минулої зміни ми добряче влучили по їхній колоні, яка заїжджала в Бахмут. Причому стріляли вночі, але розвідка підтвердила, що спалили колону повністю.
За словами Володимира, влучність старенької БМ-21 «Град» достатньо висока. Лише іноді після першого залпу буває потрібне невелике корегування: «Тоді трошки довертаємо, і решта снарядів летить у ціль».
— Ефективність була би ще більшою, якби ми стріляли, як вимагає «книжка» — по 80–120 снаряд на ціль. Тоді б там, звісно, нічого живого не залишилося. Наразі економію боєприпасів компенсуємо точністю ураження, крім того, «Град» — це така штука, що навіть коли немає прямого влучання, противник лякається і надовго відмовляється від своїх дій, — розповідає Володимир. — Є в нас таке поняття — «на заборону дії», тобто стріляє їхня арта чи міномет, «кошмарять» нашу піхоту — ми кинули їм «на заборону», то вони там або надовго замовкають, або перекотяться на іншу позицію, і ще довго не будуть стріляти.
Нам «пощастило» — менш ніж за годину перебування в районі очікування та спілкування з хлопцями одна з бойових машин отримала цілі. За командою БМ-21 «Град» виїхала на вогневу позицію, де екіпаж реактивної системи залпового вогню уточнив бойове завдання, навівся на ціль, випустив снаряди. Усе відбувається дуже швидко, тому що в небі прифронтової смуги постійно сновигають російські розвідувальні й ударні безпілотники, і потрібно одразу після «роботи» негайно виводити техніку з-під майже гарантованого артилерійського удару у відповідь.
— Нас прикривають зенітники нашої бригади, плюс групи ППО, які відпрацьовують повітряні цілі, на фронті вистачає «Стріл» та інших ЗРК, але й у ворога теж засобів вогневого ураження — достатньо, — говорить Володимир.
Привертають увагу злагоджені дії всіх членів екіпажу бойової машини. Командир, навідник, водій, топогеодезіст, що працює з бусоллю, номери обслуги, які підвозять, підносять реактивні снаряди, заряджають — усі рухаються та діють чітко, як єдиний механізм. За словами Володимира, в підрозділі багато досвідчених контрактників, але й основна маса мобілізованих — це хлопці, які раніше служили в реактивній артилерії, брали участь у бойових діях АТО/ООС та швидко згадали свої колишні навички, а за півтора року широкомасштабної війни відточили їх до досконалості.
— Я сам мобілізований, — говорить командир взводу. — Раніше був у цьому дивізіоні з 2014-го по 2018 рік, а 24 лютого повернувся назад на ту саму посаду, в ту саму батарею. Так, не всі хлопці мали бойовий досвід, але за цей час навчилися стріляти.
Фото: Олександр Козубенко та Влад Волошин
