Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Військовий капелан посідає особливе місце в кожному підрозділі. Для когось він духовний лідер або наставник, для інших — побратим та вірний товариш, але для всіх — це насамперед людина, яка може вислухати та дати цінну пораду.
Розуміючи цінність капелана у війську, в Силах ТрО ЗСУ відбувається другий вишкіл духовних наставників. Про зміни у програмі та особливості в підготовці розповів військовий капелан Олекса Сокіл, один з організаторів вишколу.
— Ми внесли зміни, щоб прибрати те, що виявилось непрактичним або неважливим під час війни. Наша мета — дати слухачам інформацію, яку вони зможуть застосувати на практиці. Обмеженість у часі не дає змоги давати більше теоретичних матеріалів, тому ми намагаємось короткий теоретичний курс закріплювати практичним відпрацюванням. Та теорія, яку можна використати на практиці, не ознайомча. Ці знання — інструмент в їхніх руках.
Програма вишколу різнопланова та насичена, адже за доволі короткий термін кожному з них потрібно стати більш обізнаним та готовим нівелювати психологічний тиск у їхніх підрозділах. Олекса Сокіл наголосив, що відстежує різницю між першим та другим випуском:
— Вона проглядається навіть у нас самих, тобто організаторах, адже ми стали більш підготовленими. Більша частина слухачів повернулася із району бойових дій. Вони більш організовані, вмотивовані, цілеспрямовані, з ними легше йти на контакт. Ці капелани спілкувалися зі своїми попередниками і чули від них схвальні відгуки, тому кількість охочих пройти вишкіл тільки збільшується.
Цей вишкіл саме для капеланів Сил територіальної оборони. Поки що організатори не готові набрати слухачів з різних силових структур, адже їхні можливості доволі обмежені.
— Ми набираємо маленькі групи по 20 осіб, це оптимальна кількість, щоб якісно провести підготовку. Насамперед ми даємо зрозуміти, де саме брати інформацію, щоб вони могли продовжувати самовдосконалюватись і після завершення курсу.
За словами Олекси Сокола, програма підготовки — це не «сухий» конспект, а напрямки розвитку: джерела інформації, що, як і до чого.
— Під час війни недоцільно присвячувати весь час навчанню, капелани самі мають знаходити шляхи саморозвитку, наше завдання — вміло показати правильний напрямок, — розповідає Олекса Сокіл. — Капеланська служба доволі нова і проходить період становлення та розвитку. Ми вчимося разом з ним, досвід України відрізняється від усіх закордонних. Передусім наше військо та наш ворог дуже відрізняються… Ми не можемо застосувати чийсь досвід, наше навчання побудоване на аналізі власних дій, методом помилок та напрацювань. Ми змушені вчитися на власних реаліях. Капелани, які зібрались тут, дуже різні: регіон проживання, віросповідання, вік та світоуявлення, досвід служби — все відрізняється, але саме в цьому і унікальність курсу, адже вони доповнюють один одного.
— Всі йдуть до капелана за підтримкою і порадою, а хто підтримає і порадить самому капелану?
— Для них важливо було побачити своїх колег та отримати підтримку. Наразі, після понад тижня спільного навчання, вони стали дійсно друзями: у них прямий контакт. І це рухає їх вперед, я впевнений, що навіть після закінчення курсу вони продовжать співпрацю. Кожен з них буде впевнений в тому, що на відстані телефонного дзвінка у них є побратим. Потрібно розуміти, що капелани такі самі люди, і для них важливо не тримати в собі те, що болить. А коли в них буде брат по крові та вірі, то позбавитись від тягаря стане легше.
Програмою передбачено знайомство з іншими конфесіями: відвідування синагоги та мечеті, оскільки українська армія — мультирелігійна структура. На вишколі зібрані капелани різних конфесій: православні, католики, протестанти, євангелісти та мусульмани.
— У нас дружать між собою представники різних направлень конфесій: тут працює правило, що Бог один і Україна в нас одна! Ми маємо йти разом до перемоги. І сподіваюся, що спільна співпраця на шляху до захисту рідної країни призведе до того, що після перемоги ми будемо разом відбудовувати країну та створювати нове мирне життя. Я впевнений, що братство буде працювати.
Фото Миколи Давидовського
