Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
У цьому медпункті впродовж дня приймають до 100 військовослужбовців. Тамтешні медики виконують роботу різної складності. Вони завжди в готові надати невідкладну меддопомогу воїнам, постраждалим унаслідок дій окупантів. Воїнів обстежують та направляють на лікування в госпіталь. Комусь надають дозвіл на керування автотранспортом чи несення служби в наряді. Йдеться про колектив медичного пункту однієї з частин Командування Сил логістики, розташованої на Харківщині, де побував кореспондент АрміяInform.
Останні кілька місяців цим медпідрозділом тимчасово командує старший сержант Богдан Шевченко.
— Наш колектив становлять воїни-контрактники та мобілізовані. Проте ми всі однаково професійно та відповідально виконуємо роботу в інтересах великого військового колективу. Після широкомасштабного вторгнення росії на українську землю кількість особового складу частини збільшилася, і команда медпункту перейшла на цілодобовий режим роботи. У нашому медпункті ми ставимо крапельниці, робимо уколи, перевіряємо роботу серця тощо. Навіть зможемо зашивати рани, якщо в цьому виникне потреба, — розповів старший сержант Богдан Шевченко.
Він додав, що в їхньому розпорядженні автомобіль швидкої медичної допомоги Mercedes-Benz Sprinter, необхідне медичне обладнання та «арсенал» сучасних ліків.
— Карету швидкої допомоги отримали нещодавно. Ця автівка від німецького виробника, перевіреного часом, має все, аби своєчасно доправити постраждалого армійця до місця лікування та стабілізувати його стан дорогою, — розказав т.в.о. начальника медпункту.
До речі, старший сержант Богдан Шевченко у цій частині служить з 2018-го. Перед службою у війську навчався в медичному коледжі. За майже п’ять років служби він пройшов чимало спеціальних курсів із тактичної медицини, і ці знання тепер передає своїм побратимам та посестрам.
— Періодично ми організовуємо та проводимо заняття з такмеду в усіх підрозділах частини. Від елементарного вміння накласти турнікет собі чи на кінцівки своєму товаришу часто залежить життя. Знаючи все це, ми не втомлюємось знаходити час, щоб вкотре нагадати армійцям про важливість цих навичок, — додав старший сержант Шевченко.
Навесні минулого року до медпункту на посаду фельдшера за мобілізацією прибув сержант Євген Балахонов.
26-річний харків’янин до 24 лютого 2022-го працював у Харківській обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні. Але він не прикрився законним «захистом» від мобілізації, а сам прийшов до РТЦК та СП.
— У мене дві медичні освіти: коледж та університет. Але з дітьми працювати було важче, ніж зараз із дорослими людьми. Я доволі швидко увійшов у ритм служби та ознайомився зі специфікою нової роботи. Сподіваюся, що я зміг дечому навчити й своїх нових товаришів по службі, — розповів сержант Євген Балахонов.
За його словами, гумор дуже допомагає під час військової служби, а кумедні випадки з життєдіяльності частини є найкращими ліками.
Приміром, уже певним анекдотом став реальний випадок з одним із воїнів.
Так, один з молодих воїнів торік спочатку потрапив на короткий час до інфекційного відділення. Повернувшись до армійського колективу, він лише кілька днів пробув, і знову опинився на госпітальному ліжку, але вже з пневмонією. Цього разу він лікувався вже більш тривалий час.
— Із лікарні цього воїна забирав я на нашій спецмашині. Він був веселим і щасливим, адже будь-яка лікарня чи госпіталь — не курорт. Та, зробивши лише крок військовою територією, він упав та зазнав перелому ноги зі зміщенням. Цього разу його не було на службі близько чотирьох місяців. Після такого я йому порадив сходити до церкви. На щастя, зараз із армійцем все гаразд. Мабуть, він таки скористався моєю порадою, — сміється фельдшер медпункту.
Всі знають, що під час порятунку воїнів багато чого залежить від майстерності водія автівки швидкої допомоги. Транспортним засобом даного медпідрозділу керує солдат Сергій Золочевський.
— Мені 36 років і маю багаторічний досвід керування автомобілями різних категорій. Торік у своєму районному ТЦК та СП я не ставив якихось вимог стосовно майбутнього місця служби, але радий, що потрапив саме сюди. У нас не бойова частина, але розташована в прифронтовому регіоні. Тому треба цілодобово бути напоготові до різних змін ситуації. Поки медики працюють із хворим чи постраждалим, роблю все можливе, аби машина дісталася потрібного місця з максимальною швидкістю. Іноді мені й казати нічого не треба, бо добре засвоїв алгоритм дій всіх посадовців медпункту, — розповів солдат Сергій Золочевський.
Фото автора
