Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Останнім часом російські пропагандисти розпочали нову кампанію дискредитації допомоги західних союзників України. В інфопростір раз за разом вкидають відео, на яких наших полонених воїнів змушують розповідати про неякісну підготовку за кордоном, коли «навіть накладати турнікет не навчають».
Коли на прифронтовому полігоні поблизу Бахмута, де відбуваються тренування штурмовиків, ми запитали про це в начальника штабу мотопіхотного батальйону з позивним «Марцин», то він указав на одного з сержантів: «Ось, щойно прибув із навчання з Великої Британії, і я сьогодні вже „зарядив“ його в окопи».
— Викладання тактичної медицини там на найвищому рівні! — одразу заперечує брехню пропагандистів сержант з позивним «Док». У цивільному житті Ігор був ветеринаром, але з початком АТО доброволець «Док» став військовим медиком, пройшов курси медицини на полігоні в Широкому Лані в Миколаївській області, три роки брав участь у бойових діях — Горлівка, Зайцеве… Після завершення контракту вирішив піти у цивільне життя. Але коли почалося широкомасштабного вторгнення ворога, мобілізувався. Тож «Доку» є з чим порівнювати якість викладання військової справи для українців у західних країнах.
За словами «Марцина», цей сержант-інструктор, який навчався і на полі бою, і в українських та британських центрах підготовки, тепер старається максимально вкласти свої знання, уміння і навички в особовий склад.
— Можу викладати багато чого, — впевнено говорить «Док». — Медицина, тактика, штурм, робота зі зброєю, можу показати мінно-вибухову справу…
«Док» каже, що у Великій Британії йому дуже сподобалася підготовка командирів відділень, взводів — загалом, курси лідерства, а також бойова підготовка на полігонах.
— Є різні локації, де можна пройти все що завгодно: «стрілкотня», штурм окопів, будинків, медицина, видача бойового наказу… — ділиться враженнями «Док».
На запитання про найбільш важливе в навчанні, відповідає: — Усе дуже корисне, всього треба навчатися, максимум брати інформації. Плюс саморозвиток — навіть найкращий інструктор всього не донесе.
-
- Начштабу батальйону «Марцин»
-
- Штурмовики окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка на прифронтовому полігоні
-
- Штурмовики окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка на прифронтовому полігоні
«Док» воює і навчається військової справи багато років, але як можна за короткий термін швидко навчити воювати щойно мобілізованого військовослужбовця?
— Так, за стандартами, мінімальний строк підготовки — це три місяці, за умови щоденних тренувань, — розповідає сержант. — Але багато, якщо не все, залежить від самої людини. Якщо вона дійсно хоче навчитися — їй достатньо місяця для опанування зброї, налагодження стрільби, для фізичної, тактичної підготовки. Коли військовослужбовець розуміє, що це йому життєво необхідно, з’являються і навички, і впевненість у собі.
Фото автора
