Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Про влучного протитанкіста Андрія вже раніше писала ArmyInform. Тоді молодий десантник, бувши на посаді стрільця-санітара, вперше у житті здійснив постріл з «Джавеліна» та спалив сучасний російський танк Т-90М, який постійно тероризував його побратимів. З того часу хлопець значно примножив кількість своїх бойових трофеїв та навіть відіграв ключову роль у бою, коли десантники зупиняли ворожий наступ.
— Того дня я разом з помічником заступив на бойове чергування. Довго сидіти без діла не довелося — надійшла команда швидко переміститися на нову позицію. Там ми мали відпрацювати по колоні російської бронетехніки, що висунулася на штурм населеного пункту Побєда, — розпочинає свою розповідь Андрій. — Коли ми прибули на нову позицію, я вже візуально спостерігав рух колони через поле. Ба більше, кілька російських бронемашин разом з десантом вже досягли околиці села та вступили у вогневий контакт з нашими побратимами.
За словами десантника, перед самим штурмом росіяни «в темну» пустили кілька танків вперед, які мали розмінувати наші мінні поля. Тож два екіпажі-камікадзе підірвалися на наших ТМках. Решта «асвабодителей», по їхній колії, вже пішла спробувати захоплювати Побєду.
— З першого пуску ракети я вразив БМП, яка вже зайшла на околиці села. Далі переключився на бронетехніку, що рухалася полем. По радіозв’язку мене постійно координувала аеророзвідка, тож я знав, коли і звідки з’являться ворожі панцерники. Також доводилося постійно змінювати вогневу позицію, адже ворог у будь-який момент міг розвернутися і відпрацювати по нас, — продовжує Андрій. — Ми нищили їхню техніку, а в цей час повз підбиті бронемашини їхала нова. Завдяки скоординованим діям з моїм помічником, я зумів вразити кожну їхню одиницю техніки, яка намагалася прорватися у населений пункт. Зрозуміло було, що штурмовики мали чітке завдання, їх навіть не лякали танки, що палали. Вони намагалися за будь-яку ціну захопити Побєду.
Під час того бою досвід Андрія та ефективність «Джавеліна» відіграли ключову роль у зриві спроби ворожого наступу на цей населений пункт. Молодий десантник зумів вщент спалити 7 одиниць бронетехніки разом з екіпажем та ще 7 машин пошкодив. Загалом росіяни безповоротно втратили близько 10 одиниць бронетехніки. Це були танки та БМП-3.
Десантник розповів, що «Джавелін» дає можливість оператору вибрати зручну дистанцію та комфортно працювати по противнику. Єдиний нюанс — це певна небезпека під час пуску самої ракети, адже протитанкіст певний час має перебувати на відкритій місцевості перед ворогом.
— Приблизно до однієї хвилини мені потрібно, аби здійснити пуск ракети та покинути позицію. «Джавелін» дуже зручний і необхідно лише до нього пристосуватися та навчитися бачити свою ціль. Якщо обрав хорошу позицію, зміг добре замаскуватися — ворог не зрозуміє, звідки полетіла ракета, — зазначає Андрій.
Він вважає, що найважче у роботі оператора «Джавеліна» — вибігти перед носом ворога, прицілитися і випустити ракету. Для цього потрібна внутрішня мужність від оператора. Не кожен готовий це зробити. Як правило, відчувається страх і його треба вміти перебороти.
— Щоразу, коли знищую ворожий танк, відчуваю маленьку свою перемогу, що ця техніка більше не заподіє нам шкоди. Чесно кажучи, піхоти ми не боїмося. Скільки б її не йшло, ми її знищимо, а ось коли йде важка бронетехніка і є можливість її спалити — це велика радість для всіх, — говорить протитанкіст. — Помітив таку тенденцію, що коли рашисти отримують добренького «ляща», вони бояться нас штурмувати. Їхньої спаленої техніки дуже багато на наших полях і коли нові камікадзе проїздять поруч з нею і бачать обгорілі танки і загиблий екіпаж, в них зникає мотивація та з’являється страх.
Фото автора
