Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Андрій лише на початку липня вперше приміряв військовий однострій. Завдяки своїй фізичній підготовці потрапив до одного з підрозділів ДШВ. У перший місяць служби пройшов підготовку та опанував фах стрільця-санітара.
— Відразу після навчання відправився до свого підрозділу, який стримував противника на Донеччині. Цей напрямок завжди був одним із найгарячіших, — говорить Андрій.
Молодий десантник дуже швидко переймав досвід старших побратимів. Уже через деякий час його відібрали для теоретичної підготовки на ПТРК «Джавелін».
— Мене навчали висококласні інструктори. Відзначу, що нічого складного в роботі з цим зразком зброї немає. За кілька днів зміг навчитися усім тонкощам роботи, — зазначає десантник.
Після короткої підготовки Андрій повернувся до підрозділу та чекав на свою першу ціль. На той час йому найбільше кортіло здійснити свій перший бойовий пуск ракети по цілі.
— Невдовзі отримав наказ на знищення ворожого танка, який постійно тероризував побратимів. Відразу висунувся на визначену точку, де мала з’явитися ціль. Чекати довелося майже увесь день, — пригадує військовий. — Під вечір танк вийшов зі схованки та почав обстрілювати наші позиції. До нього було лише 1,5 кілометра. Я звів ракету, прицілився та здійснив пуск. З першого пострілу влучив у башту танка. Ціль було успішно знищено.
Як виявилося пізніше, десантник влучив у російський танк Т-90М. Жодні сучасні засоби захисту не встояли перед американським «Джавеліном».
— Насправді отримав велике моральне задоволення, коли знищив ворожого панцерника разом з його екіпажом. Тепер ці «гості» нікому не зроблять нічого поганого, — ділиться враженнями Андрій. — Відтепер хочу бути лише протитанкістом. Надіюся, що незабаром на моєму рахунку буде ще другий, тертій, четвертий… російський танк.
З радіоперехоплень стало відомо, що росіяни були шоковані, як українські десантники змогли уразити цю машину. Їхній сучасний танк лише встиг вийти на вогневу позицію і відразу був спалений.
— Ворог сильний, але ми кращі. У нас є потужна зброя — мотивація. Також постійно відточуємо різні вміння та навички. Від медицини до розуміння тактичної обстановки. Навіть якщо це санітар, але вмотивований, то він може швидко навчитися використовувати різні зразки озброєння. Як приклад, мій підлеглий перший раз у житті стріляв по танку і все зробив чітко, не гірше за кваліфікованого протитанкіста, — наголошує заступник командира батальйону на псевдо «Козак».
Фото автора
