Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
У Запоріжжі на фасаді будинку, де проживав льотчик-винищувач Герой України В’ячеслав Радіонов, встановили меморіальну дошку.
Старший лейтенант В’ячеслав Радіонов загинув на світанку в перший день війни під час виведення авіації з-під ракетного удару по аеродрому на своєму МіГ-29. А вже за кілька днів на сайті президента України з’явився Указ про присвоєння офіцеру звання Герой України «посмертно».
Сестра В’ячеслава Анастасія розповідає, що В’ячеслав завжди жив авіацією. З дитинства всі розмови були тільки про літаки, професійно займався авіамоделізмом, навіть кілька разів ставав чемпіоном України з авіамодельного спорту. А як інакше? Прадід служив в авіації, дідусь і дядько — штурмани, старший брат — льотчик. Тож і В’ячеслав пов’язав життя з військовою авіацією.
— Він дуже чекав випуску з ХНУПСу, аби нарешті сісти за штурвал бойового літака, — ділиться Анастасія. — Дуже горіли очі від справи, якою займався. Купив камеру, знімав відео пілотування, постійно поліпшував навички, багато говорив про майбутнє української військової авіації… А ще нерідко радив: «Настю, вчи історію…», і розумів, що його навички знадобляться на війні…
Анастасія каже, що нині головне, аби пам’ять про її відважного брата жила довго…
— Для мене, як для сестри, Слава завжди був Героєм, оберігав від усіх бід. Я знала, що він зможе піти на найвідважніші вчинки… Тепер він став Героєм для усієї України!
