Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Міжнародні події минулого тижня свідчать, що агресія рф проти України залишалася пріоритетною темою для більшості країн-партнерів.
Політична підтримка
Поточні події та заяви політичних лідерів відображають позитивну для України динаміку розвитку ситуації в середовищі проукраїнської коаліції держав та їхню готовність до можливої ескалації та тривалої і більш суттєвої підтримки нашої держави.
-
- Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Ж. Боррель
Так, Франція, Німеччина та Польща (країни «Веймарського трикутника») пообіцяли військову підтримку Україні стільки, скільки буде потрібно, поки вони та інші західні держави працюватимуть над питанням гарантій безпеки.
Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Ж. Боррель запевнив, що попри деякі голоси проти, Європа продовжить надавати Україні військову допомогу.
У Конгрес США подали законопроєкт, який передбачає виділення 80 млн доларів на закупівлю та передачу Україні далекобійних ракет ATACMS. Президент США Дж.
Байден та Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг під зустрічі наголосили на спільних зусиллях країн Альянсу у підтримці України. За словами Є. Столтенберга, країни-члени Альянсу пообіцяли збільшити підтримку Україні ще на 500 млн євро.
Європарламент закликав союзників по НАТО виконувати свої зобов’язання перед Україною та запросити її до Альянсу.
Сейм Польщі ухвалив резолюцію на підтримку членства України в НАТО.
Водночас новий президент Латвії Е. Рінкевичс зазначив, що головною перешкодою для вступу України до НАТО є внутрішня дискусія в організації, а не сама Україна чи негласне «вето» росії. За прогнозами The Guardian, Україна не отримає конкретних термінів щодо вступу до НАТО на саміті у Вільнюсі. Натомість може бути запропонований більш короткий шлях (зокрема, можливість приєднатися до Альянсу без Плану дій щодо членства).
У різних регіонах світу виникали осередки напруженості, що можуть відвертати увагу від подій в нашому регіоні та тим самим негативно впливати на рівень зовнішньої підтримки України. Так, ситуація у Косово залишалась напруженою через затримання трьох косовських поліцейських сербськими силами. Обидві сторони конфлікту звинувачували одне одного у незаконному перетині кордону.
У Судані продовжувались збройні сутички. Сторони, що ворогують, не скористалися переговорами для припинення вогню за посередництва США і Саудівської Аравії. У західному регіоні цієї країни розпочалися етнічні чистки. Водночас 18 червня набув чинності режим припинення вогню, однак він може бути порушений, як і раніше.
Військова підтримка України
Головною подією міжнародної сфери щодо України стало проведення чергової зустрічі в форматі «Рамштайну», які були спрямовані переважно на проблематику авіації та ППО, захисту повітряного простору загалом, постачання засобів ураження та інших ресурсів.
Щодо конкретних проєктів, то США оголосили про надання допомоги на загальну суму 325 млн доларів (включає 10 БТР Stryker, 15 БМП Bradley, зенітні комплекси Stinger, протитанкові комплекси Javelin, 155-мм та 105-мм артилерійські снаряди, ракети TOW, протитанкові комплекси AT-4, боєприпаси для систем ППО NASAMS та установок HIMARS, понад 22 мільйони боєприпасів до стрілецької зброї). Крім того, Вашингтон має намір схвалити надання Україні танкових снарядів зі збідненим ураном. Водночас американська корпорація Raytheon Technologies планує збільшити виробництво ЗРК Patriot — до 12 систем щорічно. Очікується, що з їхньої кількості 5 комплексів буде відправлено до України до кінця 2024 року.
Також за підсумками зустрічі у форматі «Рамштайн» партнери оголосили про наміри надати українській стороні: Канада — 288 ракет класу «повітря-повітря» AIM-7, 10 тисяч артилерійських снарядів калібру 105-мм, 18 бронемашин Senator, 21 тисячу одиниць стрілецької зброї, 2,4 млн набоїв; Велика Британія — озброєння для ППО на майже 116 млн доларів; Бельгія — БТР M113; Іспанія — 20 бойових машин М113 з ПТРК, 4 танки Leopard 2А4 та військовий шпиталь; Норвегія та Данія — 9 тисяч артилерійських снарядів; Нідерланди — 4 радари VERA-EG вартістю 150 млн євро; Литва — 6 млн євро для посилення системи ППО; Німеччина — 64 керовані ракети для ЗРК Patriot; Португалія — БПЛА Tekever AR3 (за кошти одного з британських фондів); Нідерланди та Данія профінансують передачу 14 танків Leopard 2 (перші машини мають надійти до ЗСУ в січні 2024 року, а повністю контракт має бути виконаний до кінця 2024 року). Німеччина пообіцяла з липня збільшити постачання танків Leopard 1 (до кінця року планується передати понад 100 танків).
Концерн Rheinmetall планує укласти з німецьким урядом контракт на мільярди євро і поставити перші 35-мм снаряди для зенітних установок Gepard у липні. Німеччина і Польща до липня мають укласти угоду про створення сервісного центру для ремонту танків Leopard та іншої західної техніки, яку використовує Україна. Чехія та Словаччина домовилися з Україною про спільні закупівлі та обслуговування БМП.
Велика Британія, Норвегія, Нідерланди, Данія, Швеція, Ісландія та Литва внесли понад 650 млн доларів у Міжнародний фонд підтримки України на 2023 рік і надалі. Швеція схвалила участь до 60 військовослужбовців ЗСУ у створенні центрів логістики та обслуговування військової техніки поблизу України (наприклад, у Польщі). Данія та Нідерланди планують розпочати навчання українських пілотів на F-16 вже цього літа і створять тренінговий центр в одній зі східноєвропейських країн НАТО. Данія додатково оголосила, що може передати Україні винищувачі F-16, однак за умови схвалення цього кроку з боку США.
Швеція схвалила навчання українських пілотів на винищувачах свого виробництва JAS 39 Gripen. Швейцарія має намір продати 25 зі своїх 96 списаних танків Leopard назад до Німеччини. Очікується, що танки будуть модернізовані і передані ЗСУ. Японія вивчає можливість передачі артилерійських снарядів, попри нормативні обмеження на експорт зброї. Всього за час з початку російського вторгнення партнери України підготували 60 тисяч військових ЗСУ (зокрема, країни ЄС — 24 тисячі військовослужбовців).
Невійськова допомога
Іноземні та міжнародні партнери продовжували надавати допомогу Україні в економічній та гуманітарній сферах для підтримки нашої національної стійкості.
Так, Єврокомісія та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) підписали угоду, яка дозволить ЄІБ надати нові кредити Україні на суму 100 млн євро. Гроші будуть використані, наприклад, на відновлення інфраструктури.
США нададуть Україні додатково 205 млн доларів гуманітарної допомоги. Зокрема, за програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України» малі та середні підприємці можуть отримати фінансову підтримку до 150 тисяч доларів для розвитку, підвищення конкурентоспроможності своєї продукції та послуг.
Програма розвитку ООН спільно з партнерами надасть Україні 1 млрд доларів, які підуть на відновлення України та допомогу виробництвам. Загалом 19 країн виділили допомогу для постраждалих від підриву Каховської ГЕС (зокрема, надійшли понад 150 генераторів, понад 120 надувних човнів, 400 помп і насосів, пів мільйона засобів для знезараження води, пальне, питна вода).
Словенія відправить допомогу у розмірі понад 200 тисяч євро (бензопили, заглибні та переносні насоси, рятувальні жилети тощо). Крім того, уряд країни схвалив рішення про внесення 10,2 млн євро до європейського інструменту підтримки України чотирма траншами у 2024, 2025, 2026 і 2027 роках. Кошти будуть використані для субсидування відсоткової ставки за кредитами, які в межах зазначеного інструменту Європейська комісія надає Україні.
Велика Британія у найближчі два роки виділить до 25 млн фунтів стерлінгів на зміцнення кібербезпеки в Україні.
Польща планує продовжити до 31 грудня ц.р. нульову ставку ПДВ на безоплатне постачання товарів та безоплатні послуги у зв’язку з наданням допомоги постраждалим від війни в Україні.
Північна Ірландія планує виділити 2 млн фунтів стерлінгів, щоб допомогти українським біженцям винаймати житло. Фінансування є частиною урядової програми Великої Британії в розмірі 150 млн стерлінгів, яка розподіляється між регіонами країни.
Країнами світу посилювався міжнародний тиск на росію та її ізоляція від цивілізованого світу у відповідь на агресію проти України. Так, Комітет із закордонних справ Сенату США підготував законопроєкт, який зможе уповноважувати президента Дж. Байдена вилучати та передавати заморожені російські активи на потреби України. Естонія першою в Європі схвалила засади використання заморожених у країні російських активів для підтримки України.
Європарламент засудив підрив греблі Каховської ГЕС і назвав ці дії воєнним злочином росії, який матиме наслідки.
Австралія має намір заблокувати будівництво нової будівлі посольства рф поряд із парламентом країни через загрозу національній безпеці. Оренду земельної ділянки вже анульовано.
У Німеччині ухвалено Стратегію національної безпеки, у якій зазначено, що нині та у найближчому майбутньому «рф є найбільшою загрозою для миру та безпеки в євроатлантичному регіоні».
Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) має намір внести рф у «чорний» список за зв’язки з Іраном. Раніше FATF припинила членство рф в організації.
Президент Чехії П. Павел заявив, що за громадянами рф, які проживають у західних країнах, треба стежити набагато уважніше, ніж раніше, оскільки багато з них підтримують війну і навіть закликають до її розповсюдження на інші країни. Водночас цьогорічний Петербурзький міжнародний економічний форум (ПМЕФ) продемонстрував фактичну ізоляцію росії, зважаючи на низький рівень представництва іноземних делегацій.
Питання щодо переговорного процесу для врегулювання ситуації в Україні порушувалось на різних рівнях. Так, президент Німеччини Ф.В. Штайнмаєр заявив, що Україні потрібен справедливий мир, отже мирні переговори можуть розпочатися лише тоді, коли для цього будуть створені відповідні умови, які наразі не склалися. Делегація лідерів африканських країн (Замбії, ПАР, Сенегал, Єгипет, Коморські острови, Конго, Уганда) перебувала у Польщі, а потім відвідала Україну і рф, де обговорювала миротворчі ініціативи щодо переговорного процесу та завершення війни. За оцінками експертів, цей візит багато в чому має декоративний характер: керівництво згаданих африканських країн прагне «засвітитися» в ролі посередника та миротворця поряд з Китаєм, Туреччиною та Папою Римським, доки ЗСУ не зробили будь-які посередницькі місії безглуздими.
Водночас Кремль проводить спеціальні інформаційні операції за допомогою своєї агентури впливу в Європі та інших країнах і намагається створити перешкоди для допомоги Україні та посилення НАТО.
Так, у західних ЗМІ розкручувалась тема «українського сліду» у підриві газопроводів Nord Stream. Національна радіостанція Нової Зеландії почала розслідування після того, як виявила, що серія новин про вторгнення росії в Україну на її вебсайті була редагована у такий спосіб, щоб представити неправдиву інформацію про події.
Французька Служба нагляду і захисту від іноземних цифрових втручань виявила кампанію дезінформації в Інтернеті про війну рф проти України через мережу соціальних мереж. Кампанія використовує фальшиві Інтернет-сторінки, що імітують сайти ЗМІ та урядові сайти, а також сотні фальшивих вебадрес у соціальних мережах, які поширюються офіційними російськими державними акаунтами.
