Міжнародну делегацію на чолі з координаторкою з питань охорони громадського здоров’я МКЧХ Аною Лусією Буено та керівником проєкту з фізичної реабілітації та інклюзії Суджитом Пандою зустрічав…
Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим організувало та провело 16 червня 2023 року презентацію та обговорення Стратегії когнітивної деокупації Криму. Представники зацікавлених державних органів, насамперед Мінреінтеграції, Мінкультури, Міноборони тощо стали активними учасниками зазначеного заходу. За підсумками зустрічі пропозиції цього візійного документа будуть ураховані в їхній діяльності та реалізації політики держави щодо деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Попри активні воєнні дії на багатьох ділянках фронту, тимчасово окуповані території завжди були серед пріоритетів уваги держави та суспільства. Розуміючи, що власне військова складова є лише одним з інструментів повернення та реінтеграції Криму, держава активно працює над завчасним створенням необхідних умов відновлення територіальної цілісності та суверенітету над територією, яка з 2014 року перебуває під російською окупацією.
Навіть в умовах війни триває виконання Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який затверджено відповідним розпорядженням уряду держави. На його підставі Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим разом з іншими державними органами здійснює напрацювання першочергових кроків держави після деокупації Кримського півострова.
У рамках цієї роботи міжнародний експерт у сфері безпеки й комунікацій Дмитро Теперік (Естонія) провів дослідження, яке базувалося на 22 анонімних інтерв’ю з обізнаними українськими та кримськотатарськими експертами, які представляють різні сектори та професійні сфери (державні службовці, медіа, громадські організації, сфера освіти, стратегічні комунікації, соціальна психологія, історична пам’ять, воєнна сфера, дослідження ідентичності тощо). Дослідження стосується бачення когнітивних аспектів деокупації Кримського півострова, мешканці якого понад 9 років виживали в умовах тотальної антиукраїнської пропаганди з боку окупаційного режиму рф.
Зазначений підхід є цілком слушний, оскільки питання повернення тимчасово окупованих територій для їхніх мешканців починаються саме в когнітивному вимірі або, іншими словами, в головах людей.
За результатами цих інтерв’ю було підготовлений візійний документ «Стратегія когнітивної деокупації Криму». Фахівці розглядають когнітивну деокупацію як комплекс стратегічних, оперативних і тактичних заходів, які мають бути сплановані та здійснені різними суб’єктами для підготовки, спрямування та оцінки довгострокових суспільно-політичних, соціально-економічних і соціально-психологічних процесів переформування фактичної свідомості, соціальних цінностей, світогляду та громадянської поведінки багатьох мешканців Криму після військової та/або дипломатичної деокупації півострова, і, як наслідок, повного відновлення дії українського законодавства та суверенітету над територією півострова.
Слід розуміти, що для мешканців Криму, які перебувають десятий рік під окупацією, склалася досить непроста ситуація. На думку виконавців наведеного дослідження, населення Кримського півострова в цілому можна охарактеризувати в соціально-психологічному плані як вкрай атомізоване та глибоко травмоване. Враховуючи історичний контекст і нещодавній досвід тоталітарної окупації, а також руйнівну ідеологізацію та примусову мілітаризацію багатьох сфер (включаючи освіту, громадське життя, історію тощо), одним із настроїв, що домінує серед багатьох нинішніх мешканців Криму, ймовірно, є дистрес, спричинений страхом. Автори стратегії впевнені, що у випадку невжиття з боку нашої держави заходів протидії, це створює сприятливі умови для окупаційного режиму росії, його «маріонеток» та місцевих симпатиків для маніпулювання публічним дискурсом, індивідуальними уявленнями та суспільними настроями або навіть провокування в деяких групах ворожої поведінки.
Крім того, існує висока ймовірність того, що в перспективі війська рф, що відступають, та окупаційний режим можуть посіяти серед населення Криму ще більш шкідливе відчуття нестабільності та небезпеки, а отже, завдати більш довготривалої шкоди інфраструктурі та навколишньому середовищу Кримського півострова. Якщо це станеться, ці дії будуть підтримуватися масованими антиукраїнськими дезінформаційними кампаніями, націленими на групи населення, які піддаються переконанню. Крім того, російська пропагандистська машина може поширювати в Криму різні теорії змови з метою підриву легітимності українського політичного керівництва та визвольних сил.
Відповідно, когнітивна деокупація включає в себе низку напрямків діяльності держави та суспільства при підтримці наших партнерів. Зокрема, бачення когнітивної деокупації ґрунтується на основних принципах, які мають бути публічно задекларовані та просуватися як основні мотиватори та ключові рушійні сили під час підготовки та реалізації стратегії.
Мова йде про повний захист універсальних прав людини, індивідуальних свобод, рівності та гідності, впровадження правосуддя перехідного періоду для встановлення беззаперечної поваги до верховенства права, забезпечення прозорого та інклюзивного ухвалення рішень у публічній сфері, розбудову міжсекторної довіри, орієнтованої на майбутнє, задля сталого соціально-економічного розвитку та процвітання півострова і його населення в рамках європейської інтеграції України, а також гармонізація міжетнічних та міжрелігійних відносин з особливою увагою до законних очікувань кримських татар та інших офіційно визнаних корінних народів України.
З огляду на реальні соціально-психологічні умови на Кримському півострові, один із пріоритетних напрямів діяльності має бути пов’язаний із відчутними коротко- або середньостроковими змінами, які розпочнуться після звільнення території та можуть бути позитивно сприйняті місцевими мешканцями, і тому вплинуть на їхні особисті перспективи та суспільні настрої щодо України загалом і визвольних сил та нової влади на півострові. Мова йде про практичне та видиме покращення середнього рівня життя (включаючи медичне та соціальне забезпечення) мешканців, посилення відкритості місцевого бізнесу для українських, європейських та світових клієнтів і ланцюгів поставок, усунення гострих загроз та мінімізація шкідливих наслідків інфраструктурних та/або екологічних збитків, завданих окупаційним режимом у Криму.
Отже, кінцевою метою когнітивної деокупації є ціннісна трансформація та реінтеграція Криму в український суспільно-політичний та культурний простори, а також надійні гарантії для перспектив людського розвитку. Тому когнітивна деокупація Криму передбачає також інтенсивну соціально-психологічну та реінтеграційну внутрішньопоколінну роботу з різними групами мешканців Криму, особливо з їхніми переконаннями, емоціями, страхами, надіями, очікуваннями, ментальними установками, уявленнями, соціальними ідентичностями та іншими гуманітарними і суспільними характеристиками, які формувалися і розвивалися протягом кількох десятиліть до російської окупації, а згодом зазнали посиленого пропагандистського впливу під час окупації, що триває з 2014 року.
