Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
За цивільного життя морпіх на псевдо «Дід» працював екскаваторником. На другий день широкомасштабного вторгнення рф чоловік покинув роботу та добровільно підсилив українських захисників.
— Раніше ніколи не мав стосунку до армії. Тож довелося пройти підготовку в навчальному центрі. Під час опанування військових азів найкраще в мене виходило влучно стріляти по мішенях. Завдяки цим якостям командири довірили мені посаду кулеметника, — говорить «Дід». — Після навчання за розподілом потрапив до одного з протитанкових підрозділів. На той час мій новий колектив перебував на Донецькому напрямку. Там я зустрів перші свої бої.
Чоловік швидко здобув авторитет серед командирів. Його відважність під час відбиття атак росіян та влучність ведення вогню дозволила отримати посаду кулеметника у снайперському колективі одного з підрозділів морської піхоти.
— Коли йшов до армії, навіть і не думав, що буду працювати пліч-о-пліч зі снайперами. І хоча в мене не снайперська гвинтівка, проте на моєму РПК також стоїть хороша оптика, яка дозволяє влучніше бити ворога, — говорить кулеметник. — Найголовніше для мене — перебороти страх, а далі роблю свою справу — працюю по живій силі противника. І в мене це виходить досить гарно.
Варто відмітити, що в підрозділах снайперів є кулеметники, які допомагають нашим хлопцям у скрутному становищі під час вогневого контакту з ворогом.
— Моє завдання прикрити свою пару і за необхідності насипати куди потрібно. На більшість завдань виходжу разом зі снайперською групою. Коли вони перебувають у своїх засідках та працюють по цілях, у разі необхідності я маю їх прикривати щільним вогнем зі свого кулемета. Потрібно бути поруч і завжди спостерігати за обстановкою довкола моєї групи, яку прикриваю, — каже «Дід».
Чоловіку доводиться разом із групою снайперів виходити на завдання та по тижню-два перебувати на позиціях. Підтримка кулемета — дуже важлива для хлопців, особливо, коли снайпери потрапляють під ворожий вогонь у відповідь або в разі їхнього викриття на позиції.
Аби тримати себе в тонусі, у перервах між бойовими завданнями «Дід» разом з побратимами тренується з вогневої, тактичної та інших видів підготовки, покращуючи свій професійний рівень. По кілька днів вони відточують навички в полі, навчаються новим тонкощам своєї специфічної роботи.
— Жодного разу не пошкодував, що потрапив у колектив снайперів. Я відчуваю велику відповідальність та довіру, що маю прикривати побратимів під час роботи по цілях. Мені доводиться разом з ними викладатися на всі сто відсотків та тривалий час бути на передових рубежах під час бойових завдань. Це мене загартовує і дає сили з більшим ентузіазмом нищити російських окупантів, — підсумовує кулеметник.
Фото автора
