Зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів № 560. Вони передбачають автоматичне продовження більшості відстрочок, пріоритет оформлення в цифровому форматі через…
Розвиток оборонної співпраці держав-членів ЄС був центральним питанням обговорень, в яких нещодавно брала участь (крайній — на майданчику Європейської ради міжнародних відносин кілька днів тому). Це той новий дискурс, який ще пару років тому викликав великий скептицизм. Однак широкомасштабна війна росії нарешті змусила Європу прокинутися і серйозно замислитися про свої оборонні можливості.
«Стратегічна автономія», про яку говорив Президент Франції Емманюель Макрон, має нарешті шанс набути дуже конкретного змісту через спільне оборонне планування, закупівлі, збільшення потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу. І це завдяки Україні, нашій стійкості та ефективності у відсічі агресії рф.
Надзвичайно показовою для мене стала дискусія під час Конгресу партії ALDE — Ліберали та демократи за Європу, де фактично визначали пріоритети ліберальної родини. Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен чітко заявила про необхідність державам ЄС збільшувати оборонні бюджети та активізувати співпрацю у сфері оборонної промисловості — занадто довго Європа не говорила про власну оборону, покладаючись на США та НАТО. У цьому ж руслі говорила голова Комітету з питань оборони Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, критикуючи багаторічне ігнорування російської загрози. Ключовий меседж: Європа має не просто заговорити, але і почати діяти у напрямку розбудови своєї обороноздатності, бути стійкою і готовою захищати свої цінності.
ЄС — це про спільний ринок, економічну інтеграцію. Однак вперше на оборонну промисловість держав-членів блоку поглянули з точки зору розвитку внутрішнього ринку ЄС. Необхідність військової допомоги Україні дала значний поштовх до збільшення обсягів виробництва у ЄС продукції військового призначення. Водночас цілісного розуміння, як має виглядати оборонна співпраця ЄС, все ще бракує. Триває вироблення законодавчої рамки.
1 червня Європарламент підтримав законопроєкт про збільшення європейського виробництва боєприпасів і ракет, було схвалено мандат щодо Акта про підтримку виробництва боєприпасів. Очікується, що вже у липні цей документ, після узгодження серед інституцій ЄС, буде поданий на голосування Європарламенту. Паралельно триває робота над Європейським оборонно-промисловим зміцненням через спільний закон про закупівлі (EDIRPA), який має діяти як короткостроковий фінансовий інструмент для стимулювання спільних оборонних закупівель між державами-членами.
Низка держав послідовно виступає за європейсько-орієнтований підхід у цій сфері. Кошти ЄС мають йти на розвиток власного виробництва. І це зрозуміло, хоча досягнення цієї мети не є простим у сучасному глобалізованому світі, а також зважаючи на нагальність потреби України у боєприпасах. Слід нагадати, що ідея спільних закупівель з’явилася саме як механізм для допомоги Україні та поновлення європейських запасів. Очікується, що вже наступного місяця Європейське оборонне агентство вийде на етап підписання контрактів з виробниками.
Війна триває вже не один рік, широкомасштабна агресія півтора року, і навіть після успішних контрнаступальних заходів будуть потрібні об’єднані зусилля для ефективно стримування агресивної росії. Сьогодні ми і ЄС зосереджені на невідкладних заходах, але маємо думати також про системні речі — сталу оборонну політику, стале оборонне планування, а також сталий розвиток оборонної промисловості. І це стане надійним елементом гарантій безпеки для України та всієї Європи. Що жодним чином не стає на заваді нашим євроатлантичним прагненням. Розвиток оборонних спроможностей Європи не підважує, а у перспективі посилює НАТО.
Наступний 2024 — рік виборів у ЄС. Сподіваємося, що оборонна промисловість буде серед пріоритетів нової Єврокомісії. Геополітичні реалії вимагають цього. Водночас що надзвичайно важливо — Україну вже розглядають як частину цієї європейської оборонної архітектури. Тільки з Україною Європа стане по-справжньому сильним гравцем.
Ольга Стефанішина
