Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Бойовий медик одного з підрозділів Харківської окремої бригади тероборони старший солдат Аніта зранку 24 лютого 2022 року в цивільному одязі прибігла до розташування своєї частини. Адже ще в жовтні 2019-го вона підписала контракт на проходження служби у військовому резерві, а буквально напередодні широкомасштабного вторгнення стала діючою армійкою.
…Проте перший бій з окупантами в дівчини відбувся не торік, а ще дев’ять років тому.
— Я не завжди була медиком, — каже Аніта. — Як професійний фізіореабілітолог спокійно працювала в рідному Харкові, опікувалася літньою мамою, ростила доньку Еру тощо. Коли у 2014-му на нашу землю прийшли окупанти, то вирішила піти до добробату. Закінчила прискорені медичні курси та працювала з пораненими біля населених пунктів Піски, Авдіївка й Водяне. Там я й пройшла бойове хрещення. Хоча, якщо зараз озирнутися назад, то АТО було певною підготовкою до відбиття широкомасштабного наступу росіян.
До 2019-го в ролі інструктора вчила харківських тероборонців
Жінка розповіла, що ще у 2014-2015-х роках зрозуміла, яка важлива професія військового медика. Також вона засвоїла й те, що на війні, на жаль, усіх врятувати неможливо. Як власну сімейну трагедію старший солдат Аніта й досі переживає загибель кожного й кожної на фронті.
Після повернення до Харкова патріотка України з бойовим досвідом добровільно допомагала командирам підрозділів територіальної оборони з підготовкою резервістів. У ролі інструктора вихідними днями проводила заняття з тактичної медицини, брала участь в організації навчальних зборів на полігонах тощо.
— Окрім армійців, у 2015-2019 роках ще активно працювала з дітьми та молоддю. Адже вони є майбутнім нашої славної країни. Тому вчила їх надавати першу медичну допомогу та простих методик, як позбавитися наслідків стресу чи просто поганого настрою. Як професіонал точно знаю, що крос чи перекладина є найкращими ліками для тіла та пораненої душі, — розповіла захисниця України.
Аніта давно хотіла служити у Збройних Силах України, але поки донька була маленькою, то не могла цього зробити. Зараз її Ера вже підросла й навчилася ухвалювати самостійні рішення. Тож дбайлива мама може спокійно воювати, аби українські діти ніколи не знали жахіть війни.
Варто сказати, що армійка має кубинське коріння та відповідну зовнішність. Це дозволяло їй в перші тижні широкомасштабного вторгнення росії всіляко жартувати з новобранцями бригади, яких вона вчила основ такмеду.
Поранена Аніта годину допомагала іншим постраждалим
До цього часу армійка на псевдо «Мамба» зі своїм підрозділом уже побувала на різних ділянках лінії фронту. Спочатку визволяла рідну Харківщину, а наприкінці 2022-го побувала на Донеччині.
— Наші хлопці та дівчата успішно билися з «вагнерівцями» та іншими бандами під загальною назвою «росармія». На жаль, на Донеччині ми втратили свого бойового медика взводу на псевдо «Док». Молодий хлопець був моїм підлеглим і витягнув з поля бою не одного воїна. Він був реальним героєм, — розповіла військовослужбовиця.
А торік у грудні Аніта й сама дістала під Бахмутом осколкове поранення та акубаротравму.
— У той день рашисти нас сильно обстрілювали, і поранених було чимало. Тому я сама наклала собі турнікет на праву ногу та пошкутильгала допомагати іншим. Це тривало десь годину. Потім мені стало зовсім зле. Тож мене в приказному порядку евакуювали до безпечного місця, — пригадала «Мамба».
Сильна українка говорить, що ніколи не рахувала людей, яких врятувала. Проте для неї певним святом стає день, коли їй пишуть чи телефонують хлопці й дівчата, які зараз живуть завдяки професіоналізму бойового медика.
— Мені дуже приємно усвідомлювати той факт, що я в цей важкий для України період виконую дійсно потрібну роботу. Моя донька дуже пишається мною й уже цього мені достатньо, щоб швидко підзарядитися та далі битися з московитами, — підсумувала Аніта.
Фото автора та з власного архіву Аніти «Мамби»
