Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
Підірвавши 6 червня Каховську ГЕС, яка досі перебуває під російською окупацією, рф здійснила акт екоциду проти України та Європи. Без перебільшення, це масштабна трагедія для навколишнього середовища Херсонщини та Миколаївщини. АрміяInform запитала в екологів про можливі наслідки цього злочину для екосистем Півдня України.
Спочатку трохи передісторії. До радянських часів території Півдня України були центром традиційного господарства. Отже, зрошування земель не мало механічного характеру. Після радянської окупації України москва почала будувати гідроелектростанції задля перерозподілу водних ресурсів на промислові об’єкти поблизу.
Після початку широкомасштабного російського вторгнення окупанти захопили частину Херсонщини включно з територією Каховської ГЕС. Знищивши дамбу, яка стримувала воду, російські загарбники призвели до масштабного затоплення територій на південь від Нової Каховки. Внаслідок цього під загрозою опинилися тварини, які гинуть під течією води. Але українці сильні та роблять все можливе, щоб евакуювати також і своїх улюбленців.
росія вчинила найбільший акт екоциду за період широкомасштабного вторгнення
Ситуація з Каховською ГЕС є наочною ілюстрацією впливу російсько-української війни на довкілля. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України співпрацює з Офісом Генпрокурора України щодо засудження російських екозлочинів та комунікує з міжнародними партнерами стосовно інформування ситуації.
Як заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець, «росія вчинила найбільший акт екоциду за період повномасштабного вторгнення. Підрив дамби Каховської ГЕС матиме катастрофічні наслідки для довкілля».
З переліком видів рослин та тварин, що можуть постраждати від російського екотероризму, можна ознайомитися в матеріалі, який підготувала «Українська природоохоронна група».
Забруднення води та зникнення нерестовищ — серед наслідків підриву росіянами Каховської ГЕС
Еколог, експерт Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Олег Листопад розповів у коментарі АрміяInform про очікувані наслідки від затоплення для природи Півдня України.
«Перш за все маємо подивитися, що буде відбуватися нижче та вище дамби. Нижче греблі підніметься рівень води і буде затоплено або підтоплено населені пункти. В тому числі вигрібні ями, нужники, смітники. І все це попливе далі вниз річкою. Відповідно, відбудеться забруднення нижньої течії Дніпра. Там розташований Нижньодністровський національний природний парк, який наразі перебуває під тимчасовою окупацією. Це все понесе в Чорне море.
читайте також:
Вже зараз почалося зниження рівня Каховського водосховища. Це означає, що буде, наприклад, особливо на лівому березі, осушено сотні гектарів нерестовищ. У 2023 році нерест уже відбувся, але ще не всіх видів риби. Наступного року явно ми не будемо мати нерестовищ», — зазначив Олег Листопад.
Популяції червонокнижних тварин можуть зменшитися наполовину
Михайло Русін, кандидат біологічних наук з Київського зоологічного парку прокоментував АрміяInform, як саме знищення Каховської ГЕС може позначитися на екосистемі Півдня України.
«Найбільш вразливою є територія Нижньодніпровських (Олешківських) пісків. Це та територія, де дуже багато рідкісних видів, їх ще називають ендемічні, тобто ті, які не зустрічаються більше ніде в світі. Або види, які є саме там.
Також, це пониззя Дніпра, і якщо Херсон розташований на високому правому березі Дніпра, то лівий берег — низький. Зрозуміло, що вода має піти саме на лівий берег.
Будуть знищені як тварини з Червоної книги України, так і цілі екосистеми. До прикладу, популяції степової мишівки та ємуранчика Фальц-Фейна можуть зникнути на 70%, сліпака піщаного — наполовину.
Якщо казати про міжнародний резонанс, то знищуються там популяції видів, які охороняються Бернською конвенцією. Види, які занесені до Міжнародного червоного списку та інших міжнародних природоохоронних конвенцій», — наголосив Михайло Русін.
Унікальний Національний парк «Олешківські піски» та Кінбурнська коса можуть зникнути під водою
Михайло Русін також розповів про вплив знищення Каховської ГЕС на заповідники поруч, частина з яких перебуває під російською окупацією.
«До речі, на Херсонщині є території, які важливі для птахів міжнародного значення. Це заплава Дніпра, яка, ймовірно, буде повністю затоплена, та острови біля Кінбурна, де водяться рідкісні види птахів. Всі ці території можуть дуже сильно постраждати.
Там також є міжнародні резервати ЮНЕСКО. Це Чорноморський біосферний заповідник, основна частина якого може дуже сильно постраждати від затоплення.
Після підриву дамби вода впаде та перестане качатися по Північнокримському каналу. А там в окупації перебувають Чорноморський біосферний заповідник, Національний парк «Олешківські піски» та Кінбурнська коса. Ці природоохоронні території можуть бути затоплені.
Асканія-Нова та інші території, швидше за все, навряд чи сильно постраждають. Вода до них не дійде, бо дуже далеко. Але можуть бути негативні наслідки після того, як Північнокримський канал зникне як явище».
Про знищення системи зрошення
Олег Листопад розповів про знищення системи зрошення Півдня України.
«Важливо розуміти, що будуть проблеми з поливом на Півдні. Від Північнокримського каналу Херсонщина теж зрошується. У моєї мами дача на схилі Дніпра, нижче Запоріжжя. Там були змиті схили, радгоспи не могли нічого з ними зробити. Віддали території людям. Люди перетворили це на суцільні сади біля Дніпра, але вони поливні. І це був важливий кліматичний чинник у цьому регіоні.
читайте також:
Коли у 2022 році російські загарбники окупували Каховку, то вони зруйнували тимчасові дамби, які побудували біля Північнокримського каналу. І вода знову пішла в Крим.
До 1950-х років Каховського водосховища не було. Криму було достатньо власної води. Ця вода, яку подають туди каналом, була потрібна для промисловості та зрошення. Якщо говорити про промисловість, то це великі хімічні підприємства на півночі Криму — дуже екологічно шкідливі. Плюс військові бази ще за часів срср.
За правильного водного менеджменту та аграрної політики, то ми повертаємося до ситуації 1950-х років, коли водосховища не було.
Тимчасове рішення — водоводи зробити можливо, хоч і трохи складно технологічно».
Михайло Русін солідарний з колегою у поглядах щодо того, як краще буде повернутися до дорадянської системи зрошування, відновивши традиційне господарство.
«Каховське водосховище на 90% використовувалося для зрошення, тобто майже вся Херсонська, Запорізька області використовували воду. Тепер буде значно складніше там проводити зрошення. Це все може призвести до зміни характеру господарювання. Це необов’язково погано, тобто насправді Каховська ГЕС — це був радянський спадок, який не давав розвиватися територіям більш стало.
Після звільнення та відбудови територій необхідно врахувати всі збитки, які було завдано через руйнування системи зрошення. Можна буде відновити традиційну систему господарювання, тобто без зрошення, але з крапельним поливом, який більш заощадливий до водних ресурсів.
Розвивати згодом пасовищне господарство. Нинішня катастрофа може стати несподіваним ключем для відродження традиційного господарства, яке було завжди притаманним для Півдня України», — резюмував Михайло Русін.
Фото Дмитра Завтонова
