Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
29 травня 1768 року відбулася козацька рада в містечку Жаботині (тепер — Черкащина), що проголосила початок визвольної війни за відновлення державності Війська Запорозького. Менш ніж за місяць, 22 червня, наступна козацька рада, що відбулася у звільненому від влади Речі Посполитої місті Умані, обрала Максима Залізняка гетьманом Українським. Взяття Умані та відновлення козацького устрою на звільнених територіях стали кульмінаційним моментом повстання надвірних козаків-колійців і важливим етапом національного державотворення.
Але вже за два тижні, 7 липня, лідери повстанців Максим Залізняк та Іван Гонта були підступно заарештовані представниками російського війська. Наступна, третя козацька рада, що відбулася у Фастові, оголосила москалів ворогами народу. Бойові дії окремих повстанських підрозділів проти них тривали до червня 1770 року.
Завдяки генію Тараса Шевченка Коліївщина стала всесвітньо відомою як одна з перших національно-соціальних революцій, що мала на меті побудувати Українську національну державу, де б усі громадяни мали рівні права. П’ять років тому Україна широко відзначала 250 років Коліївщини, а нині, в умовах воєнного стану, місцем проведення ювілейних заходів стало місто Умань.
29 травня відбулася творча зустріч «Не шкодувати життя за віру…», що була організована для студентської молоді громадським об’єднанням «Уманське козацтво» спільно з бібліотекою Уманського національного університету садівництва, та мала на меті ознайомити присутніх з історичною правдою подій, пов’язаних із Коліївщиною, збереження та популяризацію козацького руху в Україні, виховання в молоді за допомогою літературної та музичної творчості активної громадської позиції, почуття патріотизму та відчуття відповідальності за долю Батьківщини.
Захід об’єднав козаків, поетів та піснярів, які декламували здебільшого авторську поезію та виконували авторські пісні. Модератором заходу був генеральний хорунжий Уманського козацтва, отаман Уманського Коша імені Івана Гонти Володимир Сивак.
Присутнім запропонували свою авторську поезію скарбничий Уманського козацтва Петро Троценко, доктор географічних наук, професор, козак і просвітянин Юрій Кисельов, учасник бойових дій добровольчого батальйону «Правий сектор», отаман Рижавської сотні Григорій Свірський, кандидат філософських наук, професор, поет Анатолій Карасевич, хорунжий Христинівського районового товариства УК Василь Кошельник. Пролунали на святі й поетичні рядки, написані хорунжим «Козацтва Маньківщини» Анатолієм Слободяником, у виконанні отамана Монастирищенського районового товариства УК, учасника бойових дій Василя Музики. Деякі прочитані вірші були присвячені історичним подіям, інші емоційно відображали сьогодення України, але всі вони були об’єднанні почуттями патріотизму, любові до своєї держави та безкомпромісними вірою і бажанням перемогти ворога, жити щасливо у вільній, незалежній Україні під мирним небом.
Підсилили національно-патріотичний характер творчої зустрічі «Не шкодувати життя за віру…» музичні виступи голови ради Старійшин Христинівського козацького полку Степана Ковбасюка, педагога, сотника УК Анатолія Чернія, педагога, керівника ГО «Шлях добра» Тетяни Мануйлової, яка виконала авторський твір свого чоловіка — курінного УК Сергія Кононенка. Він до повномасштабного вторгнення росії працював викладачем університету та був лауреатом Всеукраїнського фестивалю «Пісні народжені в АТО», нині захищає Україну в лавах ЗСУ.
Цього дня до бібліотеки завітали також чоловічий народний аматорський колектив «Козацька Рада» та народний хор с. Дзензелівка Маньківської ОТГ. У виконанні чоловічого колективу пролунали музичні твори на слова Анатолія Слободяника, а під час виступу хору глядачі насолодились козацькими та гайдамацькими піснями.
31 травня Уманський Кіш імені Івана Гонти у співпраці з науково-освітнім центром Українського козацтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Державним історико-архітектурним заповідником «Стара Умань» провели круглий стіл «Гайдамаччина: сучасні виміри». Потреба у такому обговоренні виникла тому, що про Коліївщину, яка сколихнула тодішню Україну, попри немалу кількість наукових розвідок, побутує немало неправдивої інформації і домислів.
Наприклад, дуже чутливою темою, яка є подразником до нинішнього часу, є знищення єврейського населення під час взяття Умані. Окремі «історики» доводять цифру вбитих до 200 тисяч осіб (!).
Однак, за незаперечними документами — тогочасними переписами, що були представлені під час круглого столу, населення міста Умані за два роки до повстання становило всього 1128 жителів, із яких лише 301 — євреї. Архівні дані вказують, що козаки, навпаки, взяли під охорону велику частину польських і єврейських родин і вивезли їх із міста. Адже в деяких повстанців і справді був «зуб» на них через те, що євреї-орендарі шляхетських маєтків, лихварі, корчмарі, крім податків, які селяни платили окупаційній польській владі та церкві, накладали власні збори. Учасники круглого столу сподіваються, що науковці різних країн об’єднаються, щоб проаналізувати первинні архівні джерела (реєстри, протоколи допитів, актові книги тощо) та створити поіменний мартиролог жертв повстання, щоб припинити нарешті маніпуляції з цифрами, що збурюють інформаційний простір уже понад два століття.
Тривалий час правда про повстання замовчувалася з російської сторони. Адже саме росіяни, які використали гайдамаків у геополітичній боротьбі за переділ Речі Посполитої, зрадили козаків, які спершу вважали їх своїми союзниками. Після арешту лідерів повстанців та розбиття військового табору під Уманню москалі почали каральні акції по всій Правобережній Україні. Про боротьбу колійців проти регулярної армії російської імперії, що тривала ще майже два роки, — досі відомо дуже мало. Чи не першим окреслив її в часі й поіменно уманець Григорій Храбан у книзі «Спалах гніву народного», що вийшла друком 1989 року. На цій зустрічі, що була приурочена 255-річчю повстання, директор ДІАЗ «Стара Умань» Владислав Давидюк представив уперше перевидану від того часу книгу Григорія Храбана та унікальну оцифровану кінохроніку 1968 року, зі встановленням пам’ятного знака на місці, де сьогодні в Умані стоїть пам’ятник Гонті та Залізняку.
В обговоренні міфів і реалій національно-визвольного повстання 1768 року також узяли участь: викладач Уманського педагогічного коледжу, отаман ГО «Уманський Кіш імені Івана Гонти» Володимир Сивак, доктор історичних наук, професор ЧНУ імені Б. Хмельницького, директор Науково-освітнього центру Українського козацтва Юрій Присяжнюк, історик, професор УНПУ, поет Анатолій Карасевич, кандидат історичних наук, помічник ректора ЧНУ імені Б. Хмельницького із зовнішніх комунікацій Андрій Касян, кандидат історичних наук, директор Навчально-наукового центру «Інститут міжнародної освіти» Володимир Швець, доцент, кандидат історичних наук Іван Пахольчук та автор цієї статті.
Присутніх по скайпу привітали Гетьман Українського козацтва, кандидат історичних наук Микола Пантелюк, директор Національного парку «Холодний Яр» Богдан Легоняк та директор Гонтівського ліцею Юрій Колісніченко.
Щоб молоде покоління не втрачало зв’язку з минулим і гордилося славою своїх пращурів, потрібно спростовувати пропагандистські міфи, накопичені в часи панування на теренах України окупантів. Особливо рішуче це слід робити в час, коли в Україні триває кровопролитна війна. Як грім пролунали слова професора Анатолія Карасевича про те, що в нинішній війні з росією загинули вже 17 його студентів… А вчитель історії Василь Музика розповів, як через кілька днів після початку широкомасштабної війни він стояв у строю зі своїми учнями й був дуже гордий цьому.
Учасники круглого столу поклали квіти до пам’ятника Максимові Залізняку та Івану Гонті, а також відвідали підземелля Василіанського монастиря, який входить до об’єктів ДІАЗ «Стара Умань».
Уманці продовжують відзначати пам’ятну для міста подію. Відеосюжет про 255-річчя Коліївщини підготував телеграм-канал «Уманщина інформаційна», а в місцевих бібліотеках можна ознайомитися з тематичними книжковими виставками. Ювілейні заходи на різних локаціях триватимуть до середини червня.
Черговий ювілей Коліївщини знову нагадує, що українці є нащадками волелюбних та непереможних козаків, які в усі часи й за різних обставин боролися за побудову демократичного суспільства. Стара дідівська, козацька слава захована у високих курганах і могилах, що рясно покривають українську землю. А боротьба за незалежність, на яку надихають звитяги минулих поколінь, триває і сьогодні. І Україна в ній неодмінно переможе!
