«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Районний центр Куп’янськ на Харківщині розташований за 40 км від кордону з росією. До широкомасштабного вторгнення у громаді мешкало близько 60 тис. осіб. Тут функціонували молоко- та м’ясокомбінат, цукрозавод. Також робочими місцями жителів забезпечували машинобудівний, силікатний завод залізобетонних конструкцій. Діти навчалися у дванадцяти школах та гімназіях, відвідували три музичні та дві спортивні школи, а Куп’янський медичний коледж надавав якісну медичну освіту, зокрема й іноземним студентам.
Під російською окупацією цей населений пункт перебував з 27 лютого 2022 року. Торік 10 вересня Сили оборони та безпеки звільнили місто від загарбників. Ворог відступив від Куп’янська на десять кілометрів. Але українське місто та громада не сходять з бойових зведень місцевої влади — вони потерпають від ворожих обстрілів. Відчуваючи свою безпорадність, ворог систематично б’є по прифронтовому населеному пункту зі всього, що тільки може дістати до звільнених територій — ствольної артилерії, РСЗВ, ракетами. Страждає не тільки критична інфраструктура, але й житловий фонд, пам’ятки культури та приватні володіння. Але найстрашніше, що майже щодня тут гинуть та дістають поранень люди, які попри все не хочуть покидати своїх домівок.
За словами очільника Куп’янською міської військової адміністрації Андрія Бесєдіна, обстановка у громаді нині критична, але контрольована.
— Район сильно страждає від обстрілів, адже ворог стоїть близько — буквально в 9 км. Центральна частина районного центру знищена на 90 відсотків. Більшість руйнувань він зазнав уже після деокупації. Що стосується інфраструктури громади — вона постраждала на 30-35 відсотків.
Так, місяць тому окупанти поцілили в будівлю Куп’янського краєзнавчого музею. Внаслідок обстрілу під завалами загинули дві жінки — співробітниці міської військової адміністрації. Тут і досі стоять лампадки та лежать зів’ялі квіти…
Зруйнована і міська лікарня Куп’янська. До широкомасштабного вторгнення — це був медичний заклад із сучасним обладнанням та кваліфікованим персоналом, який надавав допомогу місцевим жителям навіть під час окупації. Після звільнення міст ворог кілька разів поцілив сюди ракетами С-300 — вчергове порушуючи закони і звичаї війни. Наразі лікарня знищена на 90 відсотків. Тепер медична допомога надається в інших місцях.
— У трьох закладах територіального медичного об’єднання громади продовжує функціонувати первинна ланка медичної допомоги, приймають вузькопрофільні фахівці, надається амбулаторна допомога. У складних випадках ми відправляємо пацієнтів до Чугуєва або Харкова. Стосується це і породіль. Але було кілька випадків, коли наші медики приймали пологи в каретах швидкої допомоги, — розповідає Андрій Бесєдін.
За його словами, наразі в Куп’янській громаді проживає близько 11 тис. жителів. З 28 листопада минулого року тут відбувається добровільна евакуація. Місцева влада та волонтери активно допомагають тим, хто виявляє бажання поїхати з прифронтових районів.
— У нас налагоджена співпраця з Обласним координаційним центром, працюють номери гарячої лінії Куп’янської міської військової адміністрації та волонтерських організацій, де жителі громади можуть залишити заявку про бажання евакуюватися. У пунктах розміщення ВПО біженці отримують весь спектр соціальних послуг задля створення більш-менш комфортного побуту, — продовжує Андрій Бесєдін.
А для тих, хто залишається на прифронтових територіях, за можливості підтримуються максимально комфортні умови для життя.
— Куп’янськ має жити попри війну. Ми продовжуємо забезпечувати жителів газо-, електро- і водопостачанням. Працює інтернет і мобільний зв’язок. Наші «янголи міста» — комунальники, продовжують стежити за чистотою та охайністю населеного пункту, швидко ліквідуючи наслідки обстрілів; вивозять сміття, прибирають вулиці, підстригають дерева та викошують газони.
На території Куп’янської громади наразі функціонують понад 50 крамниць, банківська сфера працює у вигляді банкоматів та терміналів, відкриті декілька відділень поштових операторів. Майже з перших днів звільнення у громаді було запущено муніципальний маршрутний транспорт, який курсує між населеними пунктами та безпосередньо по районному центру. До Харкова жителі можуть дістатися рейсовими автобусами, а також залізничним сполученням.
У громаді триває і освітній процес. У трьох середніх навчальних закладах у дистанційному режимі навчаються близько 1700 учнів, триває прийом документів до перших класів. А ось заклади профільної освіти в Куп’янську нині призупинили роботу.
— На зло ворогові ми живемо, працюємо, робимо на нашому адміністративному фронті все можливе, аби противник пішов з нашої землі, — насамкінець зазначив Андрій Бесєдін.
Фото автора
Відео Руслани Богдан
