«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Членство України в Північноатлантичному альянсі є головним питанням європейської та євроатлантичної безпеки. Від вступу нашої держави до НАТО залежить майбутнє стримування російського неоімперіалізму. Темою 15-го Київського безпекового форуму, який відбувся 25-26 травня, була євроатлантична інтеграція. Пропонуємо короткий огляд дискусій в очікуванні майбутнього саміту НАТО, який відбудеться в липні у Вільнюсі.
На 15-му Київському безпековому форумі українські та іноземні високопосадовці, аналітики й дипломати висловили рішучу підтримку того, що Україна має стати членом НАТО. І лише членство в Альянсі буде головною гарантією безпеки. Водночас, враховуючи той факт, що ще тривають переговори як усередині країн НАТО, так і України з Альянсом, важко говорити, що саме буде затверджено у Вільнюсі. Але є певні тенденції та варіанти, що це може бути.
Держсекретар США у 2005-2009 роках Кондоліза Райз у своєму онлайн-виступі перед аудиторією КБФ нагадала, що дуже чудово пам’ятає саміт НАТО в Бухаресті у квітні 2008 року. Саме там союзники планували надати План дій щодо членства для України та Грузії.
«Я була на Бухарестському саміті НАТО, коли обговорювалися плани дій щодо членства України та Грузії. Того дня ми вирішили, що цього не можна зробити, незважаючи на те, що Сполучені Штати і президент Буш дуже вірили, що для України настав час, що Україна одного дня стане членом НАТО», — наголосила Райз.
І з 2008 року розпочалася «політика відкритих дверей» НАТО щодо України — ми станемо членами Альянсу, але незрозуміло коли і як. У червні 2020 року Україна отримала статус Партнера з розширеними можливостями, а у вересні 2022 року наша держава подала заявку на вступ до Альянсу за пришвидшеною процедурою.
Польський депутат Європарламенту Анна Фотига під час КБФ нагадала, що більшість українців нині виступають за членство в НАТО. Про це свідчать дані опитування Міжнародного республіканського інституту, проведені в березні. «82 % українців підтримали би вступ до Альянсу, якби нині було проведено референдум», — стверджується в дослідженні.
Як заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з українськими журналістами на початку травня, є пропозиція від країн-партнерів щодо перетворення Комісії Україна-НАТО на Раду Україна-НАТО. Це дасть змогу нашій державі брати участь у засіданнях Північноатлантичної ради — головного політичного органу Альянсу.
Нагадаємо, що Комісію було створено у 1997 році задля посилення політичного діалогу України з НАТО після підписання Хартії про особливе партнерство на саміті в Мадриді. Але з політичних причин з 2017 року її засідання не проводилися — тільки 4 квітня цього року було її проведено після тривалої перерви.
Керівник офісу стратегічного планування при генсеку НАТО у 2010-2016 роках, який нині є виконавчим директором, Rasmussen Global Фабріс Пот’є наголосив на недостатності інституційних змін у політичному діалозі Альянсу та України.
«Довготермінова стратегія путіна полягає в створенні хаосу. У відповідь нам потрібно створювати порядок, створювати рух до членства (України. — Ред.) в НАТО. Цей шлях не буде коротким, треба шукати різні варіанти. Але є цілий набір гарантій безпеки, які надійні, відкриті і такі, що можуть збільшуватися, якщо необхідно, щоб Україна мала можливість запобігти будь-якій агресивній війні у майбутньому», — наголосив Фабріс Пот’є.
Колишній генсек НАТО (2010-2014) Андерс Фог Расмуссен та голова Офісу Президента України Андрій Єрмак як співголови робочої групи з питань міжнародних гарантій безпеки для України погодили у вересні 2022 року Київський безпековий договір. Основна мета документа полягає в «мобілізації необхідних політичних, фінансових, військових і дипломатичних ресурсів для забезпечення самооборони України. Договір складатиметься зі спільного документа про стратегічне партнерство, підписаного державами-гарантами та Україною (а також двосторонніх угод між Україною та державами-гарантами)».
Під час 15-го Київського безпекового форуму Пот’є також нагадав, що в історії НАТО були випадки нестандартних рішень вступу до Альянсу, наприклад ФРН у 1955 році та заявок Швеції та Фінляндії у 2022 році. За умов «холодної війни», коли Німеччину було поділено на ФРН та НДР, її було прийнято до складу Організації через значення для європейської та трансатлантичної безпеки. Побачивши після 24 лютого 2022-го безпекові загрози для себе, колись дві нейтральні країни вирішили доєднатися до НАТО.
Генерал-лейтенант у відставці, постійний представник США при НАТО у 2013-2017 роках Дуглас Лют підкреслив під час 15-го КБФ, що Україна має бути в НАТО, бо відповідає основним умовам членства. «Україна має найсильнішу та найкраще оснащену армію в Європі. Перша умова членства в НАТО — це країна має бути демократичною. По-друге, відображати основні цінності Альянсу. А по-третє, всі країни-члени мають погодитися з цим».
Так, членство в НАТО це політичне рішення, для якого потрібно мати консенсус. Тому Дуглас Лют нагадав, що через це «Швеція ще не стала членом НАТО».
Посол США в Україні у 2003-2006 роках, директор Євразійського центру в Атлантичній раді Джон Гербст наголосив, що політика адміністрації Байдена щодо України була «абсолютно адекватною, достатньою, водночас скромною». На його думку, це пов’язано з пересторогами Вашингтону щодо можливого застосування рф ядерної зброї.
«Здається в Адміністрації залякані постійними погрозами росії, що вони використають зброю масового знищення. І схоже, це впливає на позицію США щодо членства України в НАТО. Найкращим способом забезпечити хороший результат у Вільнюсі для України — працювати з Польщею і Балтійськими державами, можливо, з Чехією, Данією, Норвегією, Нідерландами, і звісно, ми чекаємо, що британці підтримають цю ідею», — розповів дипломат під час КБФ.
Віцеголова Центру Скаукрофта зі стратегії і безпеки Атлантичної ради, заступник Держсекретаря США у 2001-2009 роках Пола Добрянська заявила, що «членство в НАТО буде найкращою гарантією безпеки для України».
«Безпекові гарантії це не лише слова, а й дії. Ми зараз рухаємося до активнішого залучення України до НАТО, але контекст такий, що мають бути надані безпекові гарантії. Йдеться про активну співпрацю, яка наразі відбувається і буде ще більш інтенсивною», — розповіла американська дипломатка.
На думку Поли Добрянської, «Україна має бути членом НАТО».
Голова Центру громадянських свобод, Нобелівська лауреатка миру 2022 року Олександра Матвійчук сказала, що допоки Україна буде вразливою від російської агресії, вся система європейської безпеки буде залишатися такою ж вразливою.
«Замість членства в НАТО деякі політики кажуть нам про надання певних запевнень щодо безпеки, але це не може дорівнювати п’ятій статті Статуту НАТО», — сказала Матвійчук.
«Україна може зробити НАТО сильнішим, і початок приєднання до Альянсу буде початком забезпечення безпеки і миру в Європі», — наголосила Нобелівська лауреатка.
Доволі важливим було обговорення безпеки від Півночі Європи до Чорного моря. Процес вступу Швеції та Фінляндії до НАТО активізував дискусію про більшу координацію дій щодо підтримання безпеки країн, що межують з рф.
Заступник голови Комітету з питань безпеки та оборони парламенту Грузії Теона Акубардія підкреслила, що «членство України і Грузії в НАТО забезпечить безпеку всього Чорноморського регіону». Зрозуміло, що формування чіткої стратегії НАТО щодо чорноморського регіону — того, чого досі не артикульовано, матиме наслідком ліквідацію безпекових загроз з боку росії для сусідніх країн. Але поки що цього немає, тому сподіваємося на зміну підходів найближчим часом.
Директор Фінського Інституту зовнішньої політики Міка Аалтола розповів, що «Фінляндія підтримує Україну і Європу. Більше 90 % нашого населення цілком підтримують Україну. І зараз сила Росії має наштовхнутися і вже наштовхнулася на протидію сили, яка її зупинить».
Цілком логічно, що «Україна повинна піти шляхом Фінляндії для вступу до НАТО». Тому безпека Фінляндії це також і безпека України.
«Ми не живемо у вакуумі. Ми всі взаємопов’язані між собою — від Чорного моря до Балтійського, звідти до Арктики. Саме тому росія сказала, що вона не визнає цих геополітичних кордонів. Ось чому наша безпека пов’язана з українською безпекою, і нам потрібно замислитися над відбудовою цього регіону, посиленням стійкості тут і починати треба прямо зараз», — резюмував Міка Аалтола.
Директор Київського безпекового форуму Данило Лубківський презентував позиційний документ «Боротьба за НАТО. Перспективи членства України в НАТО». Там було висловлено рекомендації, що «Україна має негайно бути запрошена до НАТО».
«Україна вже довела, що є опорою спільної безпеки. Прийнявши Україну до свого складу, НАТО принесе довготривалий мир на континент, захистить фундаментальні міжнародні принципи і стримає сучасні і майбутні зовнішні загрози й агресію», — йдеться в документі.
Тому можна з впевненістю сказати, що українці підтримують членство в НАТО. Залишилося ухвалити політичне рішення, щоб перетворити ідеї, які довго обговорюються, в реальність, завдяки чому не буде російського імперського проєкту, а буде мир у Європі.
Довідково: Київський безпековий форум було засновано фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році. КБФ є головною платформою України для обговорення проблем війни і миру, національної і світової безпеки. Партнерами форуму є Атлантична рада, Центр інформації та документації НАТО, Національний демократичний інститут, Український жіночий конгрес, Фонд Фрідріха Еберта, “Євроатлантичний курс”.
Фото Віктора Дехтяра
