Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
На одному з полігонів Рівненщини спекотно і в прямому, і переносному значенні. Тут військовослужбовці однієї з військових частин Командування Сил підтримки Збройних Сил України вдосконалюють навички з інженерно-саперної справи.
… Перед початком занять головний інструктор демонструє присутнім сучасну сумку сапера з усім необхідним для бойової роботи. Її вміст чималий: рукавиці, стяжки, кусачки, мультитул, щупи, булавки, ключі станкові, щупи діелектричні, затискачі, крюки, карабіни, лопата саперна, затяжки, кольорові прищіпки, мотки паракорду з карабінами, ізоляційна стрічка, маленькі прапорці, звичайний та складаний ножі, а ще кішки — трав’яні для стягування розтяжок під час перевірки місцевості, інші — для детонації протитанкових мін на безпечній відстані. Раніше ці сумки були квадратні й незручні, нині вони прямокутні, що відкриваються на потрібний кут, із фіксатором. Під час виконання завдань сапери доповідають каналами зв’язку про кожен свій крок. Для того, щоб це було тихо й безпечно, використовують гарнітуру.
На першій ділянці полігону саперів навчають, як виявити розтяжки та пастки. Які вибухові пристрої та скільки їх одночасно може бути в одному місці. Які гранати та міни використовують росіяни та як їх знешкодити.
Одна група саперів з навчальною метою заміновує місцевість, інша — розміновує. Після перевірки правильності та швидкості виконання робіт відбувається заміна між групами.
У такий спосіб військовослужбовці вдосконалюють свої професійні навички, з кожним днем краще бачать розтяжки та пастки. Для них головне завдання — це набуття досвіду. На сході та півдні України, де тривають активні бойові дії, ворог мінує саме лісопосадки, тож місце проведення занять саме лісиста місцевість.
На другій навчальній ділянці — виявлення, стягування та знешкодження небезпечних вибухових предметів.
У першому випадку військовослужбовець кидає паракордову мотузку з крюком на кінці, стягуючи розтяжки, та підриває «сюрпризи». У другому — виявляє протитанкову міну ТМ-62, яку треба знешкодити. Стягування відбувається з-за природного укриття або з окопу.
Третя ділянка — відхід групи бойового розмінування у разі, коли її виявив противник.
У бойових умовах саперний підрозділ завжди виконує завдання під прикриттям інших підрозділів. Проте досвідчені військові відпрацьовують навички діяти автономно. З цією метою групу саперів, що виконує функцію стрільців, підсилюють снайпером та кулеметником.
— У разі вогневого контакту з противником ми вчимо групи різних алгоритмів дій, щоб вони були готовими до всього, — зазначив командир групи бойового розмінування з позивним «Норма». — Для сапера головне уважність, врівноваженість, пильність та творчий підхід. Основна наша робота — виявити та знешкодити. Розмінування — це складний процес, на який у районі бойових дій часто обмаль часу.
Відео Олексія Мосейченка. Фото Віктора Шубця.
