Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На території київського Національного музею історії України у Другій світовій війні відкрили виставку «Маріуполь. 86 #НаЖиво», присвячену страшним подіям цього міста, адже рік тому рашисти повністю його окупували.
На виставці представлені речі, які маріупольці змогли зберегти попри постійні обстріли агресора: дитячі пуанти з драмтеатру, камінці та мушлі з берега Азовського моря, лялька-мотанка, листи, дитячі малюнки, український прапор. Також на експозиціях є знімки дітей, які переховувалися у підвалах під час облоги та їхні щасливі фото до окупації міста, закарбовані листування містян, представлені фотографії наших українських захисників і оборонців Маріуполя.
— Ця виставка містить безліч особистих історій та речей, які розривають серце від болю. Це мушлі з берега моря, які привезла маленька дівчинка з Маріуполя. Це повідомлення з соціальних мереж, які швидко стираються у наших телефонах, але мусять залишитися у нашій пам’яті. Такі виставки важливі не лише для маріупольців, але й для кожного, хто слідкував за подіями всі 86 днів боротьби за місто, — сказала заступник міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко.
Серед присутніх були й маріупольці, які безпосередньо стали учасниками тих подій. Серед них військовослужбовиця Валерія Суботіна, яка майже рік перебувала в полоні, та медик Сергій Чорнобривець, який рятував життя захисників на Азовсталі.
— Маріуполь для мене — не просто місто. Це справжній живий організм, який дихав та жив життям своїх містян. Коли ми знаходились на Азовсталі, ворог робив все, аби наш голос не звучав, аби вони могли вбивати наше місто, щоб ніхто не дізнався про ту жорстокість та їхні звірячі вчинки. Але ми все одно говорили, щоб весь світ мав можливість почути та побачити дії агресора. І сьогодні маємо продовжувати розповідати правду про наш Маріуполь, про цю війну і ми повинні повернути наші міста, — каже військовослужбовиця Валерія Суботіна на позивний «Нава».
Валерія зачитала власний вірш, який написала під час перебування на Азовсталі.
На заході також був присутній міський голова Маріуполя Вадим Бойченко, який подякував кожному захиснику за оборону міста.
— Ці 86 днів оборони — про незламність козацького духу, про боротьбу за незалежність та свободу нашої нації. І ми маємо дякувати кожному оборонцю, які зробили Маріуполь нашим містом-героєм. Ми маємо пам’ятати за тих, хто загинув у цій страшній війні, і розуміти, що багато наших хлопців та дівчат досі залишаються в полоні. І ми не повинні зупиняти доти, поки кожен наш оборонець не повернеться додому, — зазначив Вадим Бойченко.
Також у межах виставки презентували фільм про блокаду міста Марії та пролунала пісня «Дорога додому», автором якої є маріуполець Андрій Головань.
Фото автора
