Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У Силах територіальної оборони ЗСУ 22 представники духовенства завершили двотижневий курс підготовки «Вишкіл капеланів». Навчання тривало у Києві та включало в себе інтерактивну програму з тренінгами, до яких були залучені близько 20 різнопланових викладачів.
Під час вишколу військові священники ознайомилися з цілями та завданнями, покладеними на капелана у Збройних Силах України, та специфікою роботи в умовах бойової обстановки.
— Кожна військова частина потребує духовного наставника, адже підрозділ без капелана не є боєздатним. І мова не тільки про задоволення релігійних потреб, це насамперед моральний лідер та опора. Навіть якщо людина — атеїст, це не стане на заваді чесній розмові та підтримці. Більшість із залучених до цього вишколу священників до широкомастабного вторгнення взагалі не були дотичними до військової служби і стали капеланами лише в минулому році. Передусім цей короткий курс націлений на систематизацію базових навичок комунікації, а деяка скороченість навчання переважно через брак часу в самих священників, які необхідні своїм підрозділам на передовій, — розповідає куратор проєкту Сергій Дмитрієв.
Окрім здобутих знань, важливим аспектом вишколу є тісна взаємодія та обмін досвідом капеланів різних підрозділів між собою. Також програмою передбачено знайомство з іншими конфесіями: відвідування Синагоги та Мечеті, оскільки українська армія — мультирелігійна структура.
Автор посібника «Етос ТрО» священник Андрій Зелінський під час лекції вручив кожному слухачу примірник та наголосив, що Етос — це розмова про цінності, які дозволяють нам правильно скерувати наш дух, який допоможе здійнятись над викликами жорстоких військових буднів та стати сильнішими.
— Духовно-релігійний вимір особистості допомагає нам повернути людину до її сили, яка дозволяє пояснити, навіщо солдату зі зброєю в руках дивитися в очі мороку, який суне на нас. Але війна — це виклик, хаос та безлад, і хтось мусить його впорядковувати: перетворити випробування в мить зростання особистості, — наголосив Андрій Зелінський.
Крім вітчизняних лідерів думок, до процесу був залучений й іноземний викладач — ветеран морської піхоти США, який провів лекцію, присвячену боротьбі із залежностями. Він особисто пройшов складний шлях лікування алкоголізму та подальшої реабілітації, тому через призму особистої трагедії розповів про наслідки будь-якої залежності.
Важливим є й те, що капелани могли самі корегувати навчальну програму та більшість тем лекцій були обрані ними самими. Цей факт пояснює зацікавленість та живість навчального процесу.
— Я маю бути корисним солдатам та стати для них духовним наставником. Багато хто прийшов до армії з цивільного життя, і я відчуваю, наскільки їм складно. Але я, як священник, можу їх мотивувати і підтримувати, і цим самим бути корисним та внести свій вклад у захист рідного дому та сім’ї. До цього я не мав досвіду військового капеланства, фактично я не знав, що я маю робити, і наскільки мої кроки вірні. На цьому вишколі я можу проаналізувати свою діяльність, систематизувати знання і усунути недоліки, які були через недостатній досвід. Насамперед тут я відчуваю себе частиною нової інституції, яка створюється прямо зараз, — зауважив один зі слухачів, капелан 114-ї бригади Сил ТрО отець Євгеній.
Фото Дмитра Юрченка
