Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Із наступного навчального року на базі Вінницького національного технічного університету розпочне роботу Центр ветеранського розвитку. Основна мета діяльності — навчити ветеранів нового фаху та допомогти втілити в життя їхні підприємницькі ініціативи.
Наразі триває підготовка до запуску цього Центру, що є пілотним проєктом Міністерства ветеранів України. Активну участь у роботі беруть закордонні партнери, зокрема представники міжнародних благодійних організацій.
Як зауважив ректор ВНТУ Віктор Біліченко, створення Центру ветеранського розвитку наразі є безперечною потребою часу, а попередній досвід і потенціал університету та плідна співпраця українських фахівців із міжнародними партнерами дозволять створити корисний інструмент реадаптації ветеранів та їхніх родин.
— Для університету надзвичайно важливою є участь у соціальних проєктах, і ми вже маємо величезний досвід роботи з ветеранами та їхніми родинами. Так, Центр «Норвегія — Україна», що працював за однойменним проєктом від Міжнародного фонду соціальної адаптації і уряду Норвегії на базі ВНТУ, із 2015 року підготував понад 500 випускників за програмами «Підприємництво» та «ІТ-технології», — розповів він кореспондентці АрміяInform. — Є успішні випускники, які створили власний бізнес. До навчальної програми наших курсів обов’язково включались тренінги з психології, які проводили профільні фахівці, зокрема і з досвідом участі в бойових діях. Сьогодні весь набутий досвід ми плануємо використати разом із партнерами в новому проєкті, адже проєкт «Норвегія — Україна. Професійна адаптація. Інтеграція в державну систему» завершився.
У вінницькому Центрі ветеранського розвитку надаватимуть консультативні послуги, зокрема із психологічної та юридичної допомоги. Проте основна діяльність новоствореної структури полягатиме в перенавчанні ветеранів і членів їхніх родин на професії, пов’язані з виробничою діяльністю та підприємництвом.
Навчання відбуватиметься в аудиторіях і лабораторіях вишу, буде використана матеріальна база Міжнародного центру «Норвегія — Україна» та місцевих підприємств-партнерів. Проводитимуть заняття викладачі ВНТУ, також до викладання долучатимуться колишні військові, які вже запустили власний бізнес. Наразі триває остаточна підготовка приміщень, велика увага у цьому питанні приділяється інклюзивності та облаштуванню укриття. Окрім того, міжнародні партнери планують закупити необхідне виробниче обладнання для розширення можливостей Центру.
Планується проводити перепідготовку за короткостроковими (до 3 місяців) та середньостроковими (до 1 року) навчальними програмами. Після завершення навчання видаватиметься відповідний сертифікат.
— Разом з органами місцевої влади ми активно моніторимо ринок праці. Також маємо потужний досвід підготовки слухачів на курсах підприємництва. З огляду на це бачимо, що війна народила нові тренди у бізнесі, на які ми і спиратимемось при підготовці наших слухачів. Насамперед це виробництво товарів подвійного призначення, наприклад пошиття одягу, виготовлення запчастин, приготування сублімованих продуктів, усе це може бути як для військових, так і цивільних. Тож і будемо навчати ветеранів таких професій, як зварювальник, токар, автомайстер, слюсар, швачка, — розказав Юрій Бурєнніков, директор Міжнародного центру «Норвегія — Україна».
Юрій Юрійович закцентував на тому, що сучасні реалії роботи, наприклад, токаря набагато відрізняються від звичних стереотипів. Сьогодні представник цієї професії — це не дядько в забрудненому фартуху. Зараз це фахівці, які здебільшого працюють за комп’ютером і задають параметри для станків із системою програмного керування для виготовлення різноманітних деталей. Також популярним є виробництво продукції на ЗD-принтерах із пластмас, різних полімерів, навіть зі сплавів.
Варто зазначити, що до проєкту активно залучені органи місцевого самоврядування. Так, відповідні департаменти ОВА та міської ради мають визначити, спеціалістів якого фаху потребуватиме область і місто. Отже, ринок праці отримає потрібних фахівців, а учасники бойових дій безболісно переходитимуть від військової кар’єри до цивільного життя.
Навчання для слухачів є повністю безоплатним.
— Реалізація цього проєкту дасть змогу запустити ефективну систему супроводу ветеранів війни після звільнення з військової служби та членів їхніх сімей, а також сприятиме підвищенню рівня їх конкурентоспроможності на ринку праці, — підсумував ректор Віктор Біліченко.
Варто зазначити, що Мінветеранів планує створити центри ветеранського розвитку в кожному регіоні України. Нині ж запускаються пілотні проєкти у Вінниці, Львові, Дніпрі та Миколаєві.
Окрім того, на базі Центру ветеранського розвитку при ВНТУ заплановано здійснювати підготовку фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, а також для членів їхніх родин у межах впровадження в Україні Інституту помічника ветерана.
— Мінветеранів ініціювало розроблення відповідно професійного стандарту фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб. Маємо в найкоротший строк розробити освітню програму навчання фахівців, зокрема, з урахуванням міжнародного досвіду, щоб вже за кілька місяців розпочати підготовку майбутніх помічників ветеранів у Центрах ветеранського розвитку за цими програмами, — розповіла заступник міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тетяна Калита під час узгоджувальної наради Міністерства у справах ветеранів України та Міністерства освіти і науки з ректорами та представниками українських вишів.
Оксана Уретій
Фото надані ВНТУ та із сайту Міністерства у справах ветеранів України
