Які посади нині є найбільш затребуваними? Та зрештою — чи вирішують рекрутингові центри проблему браку людей у війську? Про все це АрміяInform запитала під час бліцінтерв’ю…
Харківська область належить до регіонів України, які найбільше постраждали внаслідок широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Одним зі складників збитків, завданих агресором Харківщині, є шкода довкіллю регіону.
Оцінити масштаб втрат покликаний проєкт «Фіксація шкоди, завданої природним комплексам Харківської області внаслідок війни», підтриманий Екологічною ініціативою Міжнародного фонду відродження (EPAIU) за фінансування Швеції. Над проєктом працює команда науковців — біологів, географів, екологів — з низки університетів та природоохоронних установ. Вони використовують космічні знімки та географічні інформаційні системи (ГІС) для визначення шкоди, завданої війною природним комплексам Харківській області.
Про проєкт та його реалізацію кореспонденту АрміяInform розповів координатор програми моніторингу довкілля ГО Природоохоронні ГІС України Олег Селіверстов.
— Що таке геоінформаційні системи?
— Це сучасний спосіб візуалізації та аналізу геопросторової інформації — від, наприклад, розташування будівель та інтенсивності дорожнього руху до динамічних карт погоди та моделей міграції птахів. Географічні інформаційні системи приходять на зміну традиційним паперовим картам, так само як електронні книги дедалі більше замінюють звичайні. Так фахівцям, що досліджують та охороняють природу тепер не потрібно для своєї роботи мати сотні паперових карт та звітів, а достатньо мати ноутбук або планшет. Для випадків, коли для роботи потрібно використовувати саме традиційну паперову карту, ГІС мають можливість підготувати та роздрукувати карту.
— Як за допомогою геоінформаційних систем можна фіксувати шкоду, завдану природному середовищу?
— У геоінформаційній системі ми збираємо відомості про фактичну або потенційну шкоду довкіллю. ГІС дозволяють фахівцям у галузі управління та охорони природи визначати території, де можлива загибель рідкісних червонокнижних видів, прогнозувати імовірне поширення забруднення в ґрунті та потрапляння його у воду, а отже, й визначати місця де існує високий ризик отримати забруднені харчові продукти. На наступному етапі геоінформаційні системи стають у пригоді для розробки заходів з мінімізації шкоди для природи та здоров’я людей.
— Як виникла ідея проєкту і як вдалося знайти фінансування для її реалізації?
— Оцінка стану довкілля за допомогою ГІС — це традиційний напрям діяльності нашої ГО. Ми віримо що застосування нових технологій та розповсюдження знань у цій сфері підтримує розвиток суспільства у гармонії з природою. Впродовж багатьох років ми спрямовуємо наші зусилля на підтримку національних парків та дослідників природи, популяризацію використання ГІС.
Широкомасштабне вторгнення завдало та продовжує завдавати чималої шкоди природі регіону. Це не лише безпосереднє порушення ґрунтів, поверхневих вод, втрата біологічного різноманіття, але й опосередкована шкода, яка виникає через забруднення та запилення повітря, переміщення отруйних хімічних речовин в ґрунтах, а згодом їх потрапляння до води, у рослини, у їжу птахів та тварин і у харчові продукти.
Життя та здоров’я людей нерозривно пов’язане зі станом довкілля. Внаслідок обстрілів та бомбардувань ґрунти забруднюються не лише важкими металами, а й залишками вибухівки та палива, які отруйні для всього живого, та мають, зокрема, канцерогенну дію. Для того, аби на рівні громади планувати подальші заходи з мінімізації шкоди та відновлення середовища життя, спочатку потрібно оцінити де, у яких ландшафтних умовах та яку шкоду було заподіяно.
Екологічний напрям — це традиційно один з основних пріоритетів діяльності міжнародного фонду Відродження, також фонд багато років підтримує децентралізацію та розвиток громад, тож нашу пропозицію з виконання оцінки шкоди природним комплексам було підтримано фондом.
— Хто входить до команди і як організовано її роботу?
— Проєкт виконується ГО Природоохоронні ГІС України та із залученням дослідників природничих спеціальностей Харківського національного аграрного університету імені В. Н. Каразіна, Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва, Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова та інших природоохоронних установ. Співпраця відбувається переважно віддалено. У квітні було виконані польові спостереження у межах Роганської селищної ОТГ.
— Територію яких громад Харківської області вже вдалося дослідити?
— Партнером проєкту є Роганська ОТГ. На прикладі Роганської громади ми розробляємо та перевіряємо методику оцінки стану природних комплексів та перевірку того, як результат проєкту використовуватимуться на практиці. На подальших етапах робіт ми плануємо опрацювати дані про шкоду довкіллю для інших зацікавлених громад області.
— Які попередні результати проєкту?
— Розроблено карти ймовірної шкоди природним комплексам у межах Роганської громади. Зараз ми маємо можливість створити такі карти для кожної постраждалої громади Харківської області, адже ми маємо для цього необхідні дані.
На поточному етапі розроблено базу даних, що фіксує найбільш постраждалі ділянки на території Харківщини. Ці дані реально працюють вже зараз — громади можуть бачити розташування небезпеки та планувати заходи очищення території.
Важливим є те, що навіть найменші пошкодження ґрунтів від обстрілів здатні залишати «хімічний слід», адже у такий спосіб до ґрунту потрапляють різноманітні забруднювальні речовини.
Зараз ми розробляємо карти ймовірного забруднення території, які побудовані з урахуванням рельєфу місцевості та її гідрологічного режиму. Ці карти допоможуть оптимізувати подальші польові дослідження щодо рівня пошкодження та забруднення земельних угідь, дозволяють з використанням надійних даних планувати заходи з рекультивації або зміну типу використання ділянки. Також ці карти будуть використані для просторового планування розвитку територіальних громад, виконання процедур оцінки впливів на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО).
— Як слід оприлюднювати результати проєкту, щоб не допомогти випадково ворогу та не зашкодити Силам оборони України?
— У проєкті було використано загальнодоступні безоплатні вихідні дані, які не є унікальними, та всі зацікавлені дослідники мають до них вільний доступ. Зараз ми завершуємо виконання проєкту і презентуємо потенційним користувачам узагальнені звіти про шкоду, заподіяну природним комплексам. Ці узагальнені звіти не містять точних відомостей про розташування та час екологічних впливів, але дозволяють побачити ймовірні екологічні ризики на рівні ОТГ та запланувати наступні етапи робіт. Подальший робочий обмін інформацією з представниками територіальних громад має виконуватися з дотриманням безпекових рекомендацій.
— Чи звертаються до дослідників за отриманими результатами військові, представники органів державної влади, підприємці-аграрії?
— На поточному етапі ми завершуємо розробку та представлення результатів зацікавленим представникам територіальних громад та державних органів. В рамках цих перших презентацій ми бачимо потребу в актуальній інформації про постраждалі природні комплекси. Отримані результати стануть у пригоді фахівцям об’єднаних територіальних громад, екоінспекції, обласного департаменту екології, для потреб управління екологічними ризиками та плануванням відновлення.
Ілюстрації з архіву проєкту.
