Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Об’єктивно всі захисники й захисниці, звільнені з російського полону, потребують якісної психологічної реабілітації. Вони пережили страшний моральний тиск і фізичні катування, витримали життя в нелюдських умовах. Неможливо уявити, якими зусиллями їм це вдалося, але тепер на них чекає тривалий шлях відновлення в супроводі кваліфікованих військових психологів.
Як надається психологічна допомога звільненим українським військовополоненим, розповів начальник управління психологічного забезпечення Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковник Рустам Мамедов.
— Скільки військових, зокрема колишніх полонених, нині потребують психологічної допомоги?
— Психологічний стан кожного військовослужбовця залежить від багатьох факторів, як особистісних, так і зовнішніх. Зокрема на стан військовослужбовців впливають індивідуальні особливості нервової системи, особистий життєвий досвід, сформованість стресостійкості, тривалість перебування в районі активних бойових дій, інтенсивність психотравмувальних подій тощо. Тому точної кількості особового складу, який потребує психологічної допомоги, назвати неможливо.
Водночас усі військовослужбовці, звільнені з полону, після реінтеграційних заходів потребують постізоляційного психологічного супроводу у військових частинах (підрозділах). Крім того, вони проходять відновлення в установах, які надають психологічну допомогу.
— Як би ви оцінили психологічний стан наших військових після повернення з полону?
— Звільнені бранці по-різному пережили це випробування. Насправді психологічний стан звільнених із полону залежить від того, за яких обставин військовий потрапив у полон, від локацій, де їх тримали в ізоляції. На емоційно-психологічний стан, безумовно, вплинуло, чи довелось їм пережити тортури під час перебування в полоні, моральний пресинг з боку персоналу місць утримання, тривалість перебування в ув’язненні. І, звичайно, індивідуальні особистісні якості військовослужбовця, моральна стійкість відіграють важливу роль у тому, як він пережив полон і як надалі відбудеться його психологічна декомпресія.
— Які реабілітаційні заходи проводяться з військовими та які центри з надання психологічної допомоги є в Україні та поза її межами?
— Реабілітаційні заходи військовослужбовців Збройних Сил України проводяться в закладах охорони здоров’я та в системі Міністерства оборони України, а також в установах та закладах інших відомств (за згодою) або в межах Меморандумів про співпрацю.
Зокрема з вересня 2022 року розпочато пілотний проєкт щодо надання послуг із психологічної реабілітації військовослужбовцям Збройних Сил України в Державному закладі «Центр психічного здоров’я та реабілітації ветеранів „Лісова поляна“ Міністерства охорони здоров’я України» (далі — Центр), з яким підписано меморандум про взаємодію та співпрацю. З початку 2023 року вже 348 військовослужбовців пройшли реабілітацію у Центрі, в тому числі і звільнені з полону. Крім того, психологами Центру розроблена комплексна соціально-психологічна програма реабілітації саме для осіб, які звільнені з полону.
— Чи всі воїни, що повертаються з фронту, проходять реабілітацію з психологом?
— Це обов’язкова практика. Після повернення з районів виконання завдань за призначенням з усіма військовослужбовцями проводяться заходи декомпресії. Декомпресія є початковим етапом психологічної реабілітації військовослужбовців, які перебували в екстремальних умовах бойових дій. Під час проведення декомпресії офіцери-психологи проводять індивідуальне психологічне діагностування, роз’яснення та індивідуальні консультації за запитом. За результатами проведення заходів декомпресії визначають військовослужбовців, які потребують реабілітації, їх направляють до закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України, а також в установах та закладах інших відомств за їхньою згодою.
— Відомо, що військових психологів критично не вистачає, як розвивається сфера військової психології і чи вдається розв’язати це питання?
— На сьогодні у Збройних Силах України розвивається саме практична складова психологічного забезпечення. Зокрема створено Центри морально-психологічної підтримки, у військових частинах — штатні групи контролю бойового стресу. Наразі укомплектованість посад фахівцями становить близько 70 %. Водночас для підвищення професійних якостей офіцерів-психологів проводиться курсова підготовка у вищих навчальних закладах.
