Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Доконаним визнано той факт, що однією з головних помилок путіна та його військово-політичної зграї під час розв’язування широкомасштабної агресії проти України стала переоцінка власних можливостей та недооцінка супротивника. Одним із таких напрямків стала російська військова медицина. І з кожним новим фактом «пробиття дна» стає все більш зрозумілим: сподівання на оте знане російське «авось» їх таки доконає.
Оцінки втрат росіян у війні суттєво різняться. Ну про басні московитського двозіркового клоуна і патологічного брехуна ігоря конашенкова і говорити нічого: відповідно до тієї словесної пурги, що він «мете» з екранів зомбоящиків, у його війська втрат не було ще з минулого року. Натомість згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, чия інформація базуються безпосередньо зі зведень з поля бою, кількість ліквідованих загарбників неминуче наближається до 200 тисяч. А окремі західні аналітики вказують на ще більшу кількість російських вояків, що більше ніколи не зможуть спрямувати зброю на українців.
Агресивні дії проти сусідніх і віддалених від її кордонів країн росія традиційно прикривала якоюсь своєю «гуманністю». Після «ковдрових» бомбардувань Грузії чи Сирії російські пропагандисти неминуче розповідали, як їхні вояки відвідували тамтешні населені пункти з продовольчими пакунками та пересувними медпунктами для місцевих, яким пощастило вціліти від нальотів росавіації. Але яку-таку допомогу ті російські армійські «айболіти» могли надавати стороннім людям, якщо вони не можуть нормально опікуватися своїми пораненими злочинцями в одностроях.
Докорінною різницею в організації медичної допомоги в районах бойових дій між Силами оборони України та бандами з війська країни-терористки є те, що врятуванню наших бійців допомагає конкретно вся країна, а у московитів — їхня ефемерна держава. У нас з першого дня люди вишикувалися в черги здавати кров, збирали буквально по копійках мільярди гривень на турнікети і знеболювальні засоби, а в росіян розрахунок був на бюджет. У нас створювалися добровольчі медичні підрозділи, «за порєбріком» — сподівалися лише на такі собі медсанбати. І як казав знавець російської словесності експрем’єр московії віктор черномирдін: «Вас хоч на попа постав, хоч в іншу позицію — все одно толку немає!»
Навіть офіційна російська статистика втрат свідчить про те, що понад половини загарбників, які вирушили на «концерт кобзона» в Україні, померли через безграмотне надання медичної допомоги. Про це заявив не хто інший, як керівник навчального центру тактичної медицини концерну «калашніков» артем катулін, повідомив один із прокремлівських інформаційних рупорів «ріановості». З тієї ж причини багато загарбників стали інвалідами, зазначив він.
«Понад 30% ампутацій (у районі бойових дій) зроблено через неправильне накладення джгута, понад 50% усіх смертей сталися не від життєвозагрозливих поранень», — сказав катулін.
За його словами, основними проблемами у сфері медичного забезпечення окупантів на фронті залишаються рівень підготовки в галузі надання першої допомоги та відсутність наявності можливості швидко доставити поранених до шпиталів.
«Тут велика кількість нюансів, до яких ми не готові. Порівняно з попередніми конфліктами за участю збройних сил росії, змінилося багато чого: калібри гармат і ракет, обсяги вогневого впливу на солдатів. Важливою є ще й місцевість, де тривають бойові дії, по суті, це один величезний укріпрайон», — довелося визнавати катуліну.
За словами самих же московитів, під час боїв в Україні їхні військові дістають переважно мінно-вибухові поранення — їх близько 70% від загальної кількості. За словами начальника військово-медичного управління мінубивств імені шойгу такого собі дмітрія трішкіна, близько 10% військовослужбовців опиняються у шпиталях через захворювання, ще 10% — через кульові вогнепальні поранення та ще 10% — через травми.
За словами трішкіна, близько 24% пацієнтів надходять у тяжкому та вкрай тяжкому стані. Ще близько половини поранених прибувають до медиків у стані середнього ступеня тяжкості, решта — у легкій формі.
Далі більше: конвеєр небойових втрат росіян триває і в тилових госпіталях. Про загальну недолугість тамтешніх лікарів у діагностичному напрямку заявив не хто інший, як головний пульмонолог рф олександр чучалін, повідомляло BBC. За його словами, «практично кожен третій діагноз ставиться тамтешніми ескулапами неправильно». А патологоанатоми збільшують цю цифру у два — два з половиною рази, кажучи, що виявляється 20-25% розбіжностей прижиттєвих та посмертних діагнозів, тобто причиною смерті стало не те захворювання, яке було діагностовано за життя.
Ще одним напрямком для неминучої катастрофи російської системи охорони здоров’я став відтік медичних кадрів з території країни-терористки. Як зазначили в розслідувані з проєкту «Система», кремлівська влада може казати, що ерефію залишили у статистичному вимірі «якісь пару процентів» медиків. Здається, начебто і небагато. Але якщо зняти локшину з вух і вдатися до арифметичних підрахунків, то на всю країну це може становить не тисячі, а десятки тисяч «людей у білих халатах», що втекли за кордон. І серед тих, хто виїхав — лікарі зі світовими іменами, головні лікарі відомих московських клінік, завідувачі відділень, науковці, просвітителі. Такий відтік висококваліфікованих фахівців неминуче позначиться на якості підготовки майбутніх поколінь медиків. І перспективи тут більш ніж сумнівні.
А якщо повернутися з такого собі російського медичного олімпу до справ приземлених, то там, що не день — то нові проблеми. Так, у середині весни цього року в цивільних лікарнях тимчасово окупованого Криму виник дефіцит крові. Її використовують для лікування поранених російських військових, повідомляє ЦНС. За його даними, на півострові загострюється гуманітарна криза.
Зазначається, що у Севастополі з центрів переливання забрали кров та її компоненти для клінічного військового госпіталю. Через це виник дефіцит у цивільних закладах. За словами партизанів, у Криму також зростає дефіцит ліків для цивільних через переорієнтування медичної системи тимчасово захоплених територій на потреби російських окупантів. Зокрема, пріоритет використання медикаментів зміщений на потреби загарбників, а тому більшість ліків йде саме на лікування окупантів.
Про те, що навіть до своїх поранених бійців російське командування ставиться як до якогось непотребу, яскраво засвідчив недавній факт, що мав місце на території тимчасово окупованого Донбасу. Окупанти намагалися здійснити медичну евакуацію із частини загарбаної Луганської області в бік населеного пункту уразово бєлгородської області. Для перевезення поранених залучити 14 вантажних автомобілів. Як поінформували в Генеральному штабі ЗСУ, під час спроби перетину Державного кордону України на територію російської федерації з певних причин російська сторона не пропустила військову колону та розвернула її назад. Відомо, що під час цієї евакуації частина військовослужбовців противника не вижила через відсутність належної медичної допомоги.
Можливо когось з тих ворожих «300-х» таки могли б врятувати і у шпиталях загарбаного Донбасу, але відсутності такої допомоги «сприяють»… самі росіяни. Як свого часу розповідав колишній очільник луганської ОВА Сергій Гайдай, росіяни крадуть на тимчасово захоплених територіях дороге медичне обладнання і… мають через це проблеми.
«Вони настільки нерозумні, що вони навіть з тих лікарень на новоокупованих територіях вивезли хороше дороге обладнання. Не зрозуміло навіщо, але вивезли до Луганська. Відповідно, тепер важких поранених потрібно везти далеко. Основну масу просто не довозять», — пояснив Гайдай.
В Ізраїлі, державі, яка десятиліттями перебуває у стані перманентної війни з оточуючими її ворогами, є правило «золотої години». Тобто проміжку часу від моменту поранення військовослужбовця до його евакуації у стаціонарний госпіталь. З року в рік лікарі єврейської держави не лише посекундно скорочують цей період нижче 60 хвилин, а й збільшують кількість врятованих ними солдатів. Нині, хоч і важко назвати це статистикою, коли йдеться про людське життя, але кількість врятованих медиками ізраїльських вояків, що дістали навіть найжахливіші ураження, вже сягає понад 90%. росіянам краще про таке і не чути…
