Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
АрміяInform продовжує публікацію циклу матеріалів про те, як росія впродовж всієї своєї історії веде війни, що мають багато спільних рис. росіяни весь час намагаються загарбати чужі території, традиційно не рахуючи власних втрат, а також мародерять, знущаються з мирного населення та намагаються уникнути відповідальності за скоєні ними воєнні злочини.
Квазідержавні утворення на захоплених землях як плацдарм для подальшої окупації
Як і сучасна рф, більшовицька росія услід за колишніми царями завжди сприймала Україну як свою невід’ємну частину. Тому окупація та анексія нашої землі, поневолення нашого народу було для неї питанням принциповим. Коли Центральна Рада в Києві відмовилася підтримати більшовиків та допомагати їм у будь-який спосіб, у складі рсфрр в грудні 1917 року виникла «автономна українська народна республіка рад» (унр рад). Це альтернативне Українській Народній Республіці утворення було проголошене одразу після початку радянсько-української війни в окупованому більшовиками Харкові, який мав тоді стратегічне значення, оскільки забезпечував контроль над Донбасом, Кримом та портами на Чорному морі. Більшовицька окупаційна влада, за твердженням тодішніх пропагандистів, нібито відображала інтереси всього українського народу.
читайте також:
Те саме повторилося 2014 року, коли як своєрідну альтернативу Уряду в Києві росія створювала квазідержави «днр» і «лнр». путін хотів використати їх як плацдарм для подальшої окупації півдня і сходу України, мріючи створити на території Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської областей так звану конфедерацію новоросія. російські пропагандисти стверджували, що такий розвиток подій є захистом інтересів українського народу. Цікаво, що ідеологи проєкту «новоросія» вважали її наступницею проголошеної в Харкові 12 лютого 1918 року «донецько-криворізької радянської республіки» — продукту боротьби за владу в середовищі українських більшовиків, який проіснував лише місяць.
«Добробати» 1918-го і 2014-го — як ознака всенародного опору ворогам
Боєздатні війська в УНР починали формуватися в умовах назріваючого протистояння з росією з добровольців, які готові були захищати український народ від зовнішнього і внутрішнього ворога. Дві добровольчі сердюцькі дивізії були створені в листопаді 1917 року комендантом Київської військової округи полковником Віктором Павленком. Симон Петлюра в січні 1918-го організував добробат Гайдамацький кіш Слобідської України. Було сформоване сільське Вільне козацтво — загони самооборони, які за невеликим винятком не виходили за межі свого села чи волості. У містах були робітничі загони Вільного козацтва, що створювалися з ініціативи уряду. У Києві ці загони значною мірою винесли тягар збройної боротьби з більшовиками.
З початком збройної агресії рф проти України навесні 2014 року Міністерство оборони України почало набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися при облдержадміністраціях з мешканців-добровольців. Оголошення про створення львівського 3-го БТрО «Воля» було оприлюднене ще 18 березня 2014 року. Загалом було створено 32 батальйони територіальної оборони, серед яких: 24-й БТрО «Айдар», 25-й БТрО «Київська Русь», 39-й БТрО «Дніпро-2», 40-й БТрО «Кривбас».
Тоді ж почали створюватись добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення, а також незалежні від державних силових структур добробати. Зокрема, 14 березня 2014 року близько 500 добровольців із Самооборони Майдану вирішили стати резервістами щойно створеної Національної гвардії України. Вони стали основою Першого добровольчого батальйону, що пізніше був названий на честь його першого командира — генерала Сергія Кульчицького.
Міжнародна підтримка — запорука успішної деокупації
У розпал радянсько-української війни 9 лютого 1918 року було укладено Берестейський мирний договір, згідно з яким Німецька та Австро-Угорська імперії зобов’язувалися допомогти Українській Центральній Раді звільнити територію УНР від більшовиків. Незабаром за допомогою німецьких і австрійських військ розпочався контрнаступ, і 24 квітня 1918 року о 3-й годині 26 хвилин вдалося повністю звільнити територію України від більшовиків. А вже 29 квітня в Севастополі над кораблями Чорноморського флоту були підняті синьо-жовті прапори.
Під час широкомасштабного вторгнення рф в Україну 22 квітня 2022 року в німецькому місті Рамштайн-Мізенбах відбулася перша зустріч країн антипутінської коаліції. Представники понад 30 держав-союзників України взяли на себе зобов’язання забезпечити довгострокові потреби України у сфері безпеки. 21 квітня 2023 року у Німеччині відбулася 11-та зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Понад 50 країн світу — члени цієї контактної групи, за рік надали Україні понад 55 мільярдів доларів допомоги у сфері безпеки. Завдяки підтримці партнерів Збройні Сили України проводять контрнаступальні операції і впевнено звільняють територію України від росіян.
І тоді, і зараз — війна за цінності та історичний спадок
Є ще одна цікава аналогія. На Київській мирній конференції в серпні 1918-го, де обговорювали умови завершення першої радянсько-української війни, делегація рсфрр не погоджувалася на дату від’єднання України від росії 7 листопада 1917-го, заявляючи, що таким моментом «вона не може визнати навіть 9 січня 1918 року (проголошення незалежної української республіки) і пропонує вважати таким днем 3 або 15 березня 1918 року, себто день ратифікації Берестейського договору».
Остання дата, на якій наполягала радянська росія, теж була невипадковою. Адже саме після ратифікації більшовиками Берестейської угоди так звана «унр рад» була оголошена самостійною республікою. Тобто ще під час Визвольних змагань на початку ХХ століття росіяни наполягали на власному трактуванні історії, в якому не було місця ані III та IV Універсалам, ані попереднім періодам нашого національного державотворення.
І сьогодні ідеологія та трактування історії є наріжним каменем російсько-української війни. Зрозуміло, що ніякої України ленін ані в 1918 році, ані пізніше не створював. Очільник більшовиків усіляко протидіяв творенню української державності та бажав збереження російської імперії з комуністичним ладом. Визнати існування України у вигляді радянської республіки більшовицький вождь був змушений лише під тиском об’єктивної реальності.
Перемога України в першій радянсько-українській війні та міжнародне визнання Української Народної Республіки стали фундаментом суб’єктності України, через яку навіть довелося запускати проєкт радянського «союзу» — федерації де-юре незалежних республік. І хоч нині путінські історики намагаються довести протилежне, їм ніколи вже не вдасться нав’язати українцям свою версію історії. Адже ми вже чітко розуміємо, чому саме відбувається ця війна, і неодмінно захистимо цінності незалежної тисячолітньої України.
