Наш кореспондент поспілкувався з інструктором одного з підрозділів, де навчають операторів наземних роботизованих комплексів. Він людина скромна, тому представляється коротко…
Армія ґвалтівників та мародерів, яка планувала захопити «Київ за три дні», дедалі частіше пробиває дно у своєму моральному падінні. Весь світ шокували кадри втечі «другої армії паралельного світу» з Київської області, коли військова техніка росіян була перевантажена поцупленими побутовими приладами. Почесне місце серед цього побутового «секонд-хенду» посідали пральні машинки. Ця «шайтан-машина» справила таке сильне враження на російських «вітязів», що стала справжнім предметом поклоніння, витиснув з цього пантеону душові кабінки та навіть унітази.
Тривалими зимовими вечорами російські ZомбоVані, неквапливо помішуючи смердячі щі, мріяли, що повернуться до своїх рідних «усть-мундійськів» і подарують своїм «вірним машенькам» пральну машину, поцуплену в далекій Україні.
«Ат тагда і заживьом!» — протяжно «акаючи» говорив ванька, пускаючи дим від «Біломору».
«Вітязь» здогадувався, що його «машенька» вже давно мріє не про пральну машину, а про автомобіль «лада-калина». Щоправда, обов’язковою умовою отримання авто буде повернення ваньки в чорному пакеті. Тому «пралка» як подарунок набагато привабливіший вигляд мала насправді лише для ваньки.
Такі «пральномашинні» мрії заволоділи мізками всієї «другої армії світу» від «чмобіка» до полковника генштабу. Єдине, що в генштабівських полковників можливостей для їх отримання набагато більше.
Наприклад, служив у російському генштабі полковник з традиційним російським ім’ям «іван» і з промовистим прізвищем «мертвищев». Не просто служив, а відповідав там за набір свіжого гарматного м’яса, тобто за призов на військову службу.
Ну, як відповідав… Їздив у відрядження в найближчі військкомати з перевірками, отримував дрібні хабарі і чекав на пенсію. І служив би собі ванька мертвищев спокійно далі, але одного разу він, як то кажуть, зовсім «береги поплутав».
Приїхав мертвищев у раменський військкомат з перевіркою, подивився, що набором свіжих «чмобіків» там взагалі ніхто не переймається, і вирішив написати доповідну. Раменський військком людина бувала, тому запропонував домовитися, як завжди «по-російські». Тобто «поляна», баня і відро «бояри» в дорогу. Але ванька мертвищев не просто так аж в російському генштабі «цельним» полковником служив. Тому почав вимагати не якесь там відро «бояришника», а «диво-дивне» — пральну машину фірми Bosh, аж за 72 тис. 130 руб.
Як кажуть, на святе посягнув — на пральну машину! Не стерпів військком і доніс на мертвищева «куди слідує». Потім було слідство і навіть суд. 235-й гарнізонний військовий суд москви оштрафував ваньку мертвищева на 400 тис. рублів. Хотіли на два роки посадити, але врахували минулі заслуги російського генштабіста. Як виявилося, ванька мертвищев ще в Чечні «кровушку за росію-матушку проливав», вбиваючи мирних людей. Тому вирішили не саджати ваньку.
Але мертвищев не втрачає надії стати володарем пральної машини. Тому й написав рапорт із проханням відправити його на війну в Україну. Певно, сподівається, що стоїть десь у розтрощеному «русскім міром» українському будинку та сама жадана пральна машина. Утім, найімовірніше, що його дружині пощастить набагато більше. І стане мадам мертвищева володаркою білої «лади-калини».
