Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
На вогневих позиціях сержанта на псевдо «Вогник» лише бувалі гармаші. Тут досвідчені розрахунки 152-мм гармат Д-20 у цілодобовому режимі працюють по російських окупантах.
— На цьому напрямку рашистська піхота постійно намагається штурмувати передові рубежі наших побратимів. Ми їх маємо постійно прикривати. Тож переважно працюємо саме по живій силі противника, — розповідає командир взводу окремої мотопіхотної бригади на позивний «Вогник». — Нам передають цілі, а ми своєю чергою швидко наводимся і відпрацьовуємо по них. Як правило, перший постріл пристрілювальний, далі корегуємо координати й б’ємо вже в ціль.
Нещодавно цей розрахунок зміг уразити російську БМП, а вже через кілька днів підопічні «Вогника» з першого пострілу влучили в будинок з піхотою противника. За даними розвідки, тоді було демілітаризовано більше як 10 рашистів.
Варто зазначити, що свій бойовий досвід «Вогник» розпочав здобувати ще з 2019 року. З перших днів широкомасштабного вторгнення звільняв південь України. Нині він разом із підлеглими втихомирює окупантів на Донеччині. У свої 26 років досвідчений командир має в підпорядкуванні кілька розрахунків. Також у майбутньому він планує закінчити військову кафедру, аби здобути офіцерське звання.
— Мої підопічні — справжні фахівці своєї справи. Кожен із них загартований важкими боями. Ми — одна велика родина, яка згуртувалася для перемоги над окупантами. Впевнений, що нашу оборону противнику не здолати, — наголошує командир.
Інший артилерист на позивний «Анекдот» приміряв військовий однострій ще у 2020 році. За роки служби в артилерії досконало опанував свій фах. Під час роботи гармати він відповідає за влучне наведення по цілі. Він каже, що найбільше задоволення отримує, коли є підтверджене влучання по «жирній» цілі.
— Моє завдання — навести гармату по координатах, які передає мені командир. Доводиться працювати в будь-яку пору доби та за різної погоди. Для нашого колективу немає жодних перешкод. Також ми знаємо, що противник намагається ховати свої вогневі позиції, однак ми наперед усе прораховуємо й знаємо, де їх шукати, — усміхається військовий. — У моїй практиці найбільш вдалим був постріл по російському танку, який дозаправлявся пальним. Того разу ми з першого пострілу влучили, навіть не довелося корегувати координати.
Коли ми з хлопцями спілкувалися, пролунала команда «гармата». Розрахунок швидко біжить до своєї Д-20. Кожен військовий віртуозно робить свою справу. Не пройшло й хвилини, як пролунав перший постріл. «Вогник» чекає даних від аеророзвідки. На планшет надходить картинка з дрона. Командир корегує навідника. «Анекдот» швидко робить поправку. Знову команда «постріл». Цього разу гармаші не схибили — за кілька хвилин є підтвердження від розвідки про влучання по російській піхоті.
— Буває й по кілька годин немає роботи, а інколи не встигаємо й перевести дух. Цілодобово перебуваємо в очікуванні. Знаю точно, що коли працюють наші розрахунки, снаряди обов’язково знаходять свою ціль, — наголошує «Анекдот».
Фото автора
