Від самого початку широкомасштабного вторгнення «Яструби» ефективно й ефектно б’ють окупантів на сході та півдні України, застосовуючи широкий спектр безпілотних літальних апаратів — від…
Під прикриттям призову у російській федерації набирає обертів прихована мобілізація. До того ж, на відміну від першої частини часткової мобілізації, для забезпечення необхідних показників до повального призову, крім депресивних регіонів рф, приєднались навіть москва та санкт-петербург.
30 березня путін підписав указ про проведення піврічного весняного призову на строкову військову службу в період з 1 квітня до 15 липня, під час якого буде призвано 147 тис. росіян у віці від 18 до 27 років. Росія проводить два цикли призову на рік, під час весняного призову зазвичай призивають 134 тис. росіян. Водночас, як стверджує британська розвідка, російська влада готується розпочати велику кампанію для набору додаткових 400 тис. військовослужбовців.
А щоб у росіян не залишилось шансів уникнути призову, держдума 11 квітня прийняла низку законів про створення єдиного реєстру військовозобов’язаних та введення електронних повісток.
Ухвалений пакет законопроєктів максимально жорсткий та фактично запроваджує презумпцію провини. Він прирівнює електронні повістки до паперових і закриває виїзд за кордон громадянам, які потраплять до реєстру. Запроваджена електронна повістка буде вважатися врученою з моменту розміщення в особистому кабінеті на порталі «Держпослуги» (єдина платформа державних і муніципальних послуг рф). Тобто чоловік може не знати, що йому виписана повістка, але через 7 днів після її формування він автоматично стає злочинцем. Нові правила торкнуться як строковиків, так і всіх військовозобов’язаних, а за їх ігнорування ухилянтам загрожує низка покарань. Серед обмежень: заборона на реєстрацію індивідуального підприємця, на державну реєстрацію транспортних засобів, водіння, відмова в укладенні кредитного договору та договору позики.
Звичні схеми ухилення за такого механізму неможливі, як неможливо і легально змінити військову службу на альтернативну, тобто росіян поставили у безвихідь, якої не було з часів радянського союзу.
Характерно, що влада продовжує наполягати, що нововведення не пов’язані з мобілізацією, а лише поліпшують процедуру вручення повісток і військового обліку, а проведення мобілізації зараз в країні нібито не планується.
До чого може призвести новий призов і чи посилить він військовий потенціал зс рф?
По-перше, у короткостроковій перспективі нові призовники не збільшать російську бойову міць, оскільки перш ніж брати участь у бойових діях в Україні, мають проходити кількамісячну підготовку і службу. Також збільшення кількості призовників знижує якість підготовки резервістів і «добровольців» попередніх мобілізаційних кампаній. Адже спрямування обмеженого навчального потенціалу на підготовку призовників, які не будуть воювати у 2023 році, позбавляє кремль можливості якісно навчати резервістів і добровольців, які будуть воювати. Натомість збільшення кількості підготовлених бійців на українському фронті за рахунок підписання військових контрактів призовниками, які навесні 2023 року закінчують однорічну службу, виглядає сумнівним. Наразі кремль намагається вирішити проблему, користуючись навчальним потенціалом Білорусі. Для цього в середині березня російські військові з Обуз-Лєсновського полігону передислокувалися назад у росію, щоб звільнити місце для нових «партій» новобранців. Проте в білорусі може одночасно тренуватися не більш як 9000−10 000 призовників, чого недостатньо для вирішення проблеми.
По-друге, путін навряд чи зважиться використати нещодавно призвані війська в бойових діях в Україні. Крім того, голова комітету з оборони держдуми рф картаполов наголосив, що під час весняного призовного циклу 2023 року призовники не будуть відправлятися в Україну. На тлі соціальної напруги та масових акцій протесту через відправку на фронт новобранців зимово-весняного призову 2022 року, сумнівно, що путін ризикне повторити помилку через побоювання за стабільність свого режиму.
По-третє, застосування нововведень прогнозовано призведе до різкого сплеску невдоволення та спровокує нову хвилю еміграції та інших способів бойкоту призову. Опитування «Левади» показують збільшення в російському суспільстві «запиту на мир». Якщо у перші місяці за «війну до перемоги» та за «мирні переговори» висловлювалася рівна кількість громадян (приблизно 44%), то після першої хвилі мобілізації — вже 60% за мир, і лише третина — за продовження війни. У російському сегменті ігрової платформи Steam навіть набуває вірусного поширення комп’ютерна гра «Симулятор втечі від військкомату», персонаж якої молодий росіянин робить все, щоб уникнути призову.
Отже, проведення прихованої мобілізації під виглядом «путінського призову» та використання інструментів цифрового авторитаризму не допоможуть кремлю досягти військових цілей в Україні та закріпити владу всередині росії.
