Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
У Києві в Military Media Center відбувся круглий стіл на тему: «Інновації українських медиків у порятунку та реабілітації поранених воїнів».
В обговоренні теми взяли участь: президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк, начальник відділу з питань інновацій МОЗ України Арман Качарян, лікар-кардіохірург Центру інноваційної кардіохірургії Євген Пристая, лікар-ортопед Першої Київської міської дитячої клінічної лікарні Іван Мельник та хірург-травматолог Університетської клініки Національного медичного університету імені Богомольця Василь Парій, начальник Центрального лікувально-евакуаційного управління Командування Медичних сил ЗСУ полковник медичної служби Інна Брагіна.
Академік Віталій Цимбалюк, зокрема, зазначив, що з початком російсько-української війни, з 2014 року цивільні медики долучились до порятунку поранених. Досвіду лікування бойових травм практично не було, тому вчилися на ходу. За 9 років в Україні сформовано єдиний медичний простір, де об’єднані зусилля військових і цивільних медичних установ. За основу військово-медичної доктрини було взято досвід Ізраїлю. Вся медицина цієї країни здатна мобілізуватись в лічені години і забезпечити прийом та лікування поранених у випадку збройних конфліктів. Це є прикладом для української медичної спільноти.
Українські медики за 9 років війни досягли такого рівня професійності та організації роботи, що 82% поранених повертаються до строю.
Багато лікарів роблять операції, що не мають аналогів не тільки в Україні, а й у світі. Завдяки науково-практичним розробкам з’являються прилади та обладнання, здатні облегшити доступ хірурга до місця травми, та пришвидшити виконання оперативного втручання. Так, Віталій Цимбалюк розповів до прикладу про розроблену магнітну платформу для вилучення уламків ВОГів, мін, гранат. З дня широкомасштабного вторгнення росіян науково-медичним установам та закладам Національної академії наук України завдяки інноваційним підходам вдалося врятувати 72 наших воїнів із пораненням серця, 524 військовослужбовцям збережено і відновлено зір, понад 100 – відновлено слух після важких акубаротравм.
Присутні лікарі поділилися власним досвідом лікування важких поранень серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату, досвідом виконання надскладних оперативних втручань в нейрохірургії.
Досвід медиків був узагальнений та викладений у 12 томах спеціалізованої літератури. На жаль, як зазначив академік Цимбалюк, «медичний досвід пишеться кров’ю наших воїнів».
