Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Сьогодні в українській столиці відбувся відкритий діалог співзасновників та учасників мистецького проєкту «Музей фрагментів війни». Обговорювали одне з важливих питань сьогодення: «Як зафіксувати трагічні події війни та чому це важливо», зокрема, також у контексті важливості інформування світової спільноти про війну в Україні і злочини військових рф, які вони тут скоїли. Учасники брифінгу також розмірковували, чому артоб’єкти з використанням артефактів війни в Україні мають більш потужний вплив на людей у світі, ніж звичайне інформаційне повідомлення у ЗМІ.
Насамперед учасники дискусії, співзасновники «Музею фрагментів війни» Андрій Сірченко та Тетяна Фікс розповіли про своє бачення того, яким потужним є вплив мистецтва на усвідомлення людей. На думку авторів проєкту, артефакти з деокупованих населених пунктів, з місць, де тривали запеклі бої українських військових проти російської орди країни-агресора, дають емоційне відчуття дотичності до чутливих історій пересічних українців. Предмети конкретних людей, розміщені в прозорій епоксидній смолі у формі куба, перетворились, на думку авторів проєкту, на символи страждань українців, яких спіткала загальна трагедія — війна росії проти їхньої Батьківщини.
— Ми спрямували всі свої зусилля на фіксуванні історій виживання українців не просто в інформаційному просторі, не в соціальних мережах. Усе воно плинне та тоне у величезній кількості інформації. Для нас було важливо, щоб це були конкретні люди, в конкретних місцях, з конкретними історіями, під час спілкування з якими можна було б не просто щось дізнатися або відчути, а й побачити символ, який уособлює те, що вони переживали, — розповів Андрій Сірченко. — Це є концентрацією того розуміння, хто такі українці насправді, у чому їхня сила. А з іншого боку, це є фіксацією злочинів росіян. Ми намагались зафіксувати та поділитися історіями зі світом. До повномасштабного вторгнення рф мало хто у світі чув, наприклад, про Ірпінь. Зараз це місто знає увесь світ. А ми даємо можливість не лише знати, а й доторкнутись, відчути його, людей, які тут жили і мріяли. Це фактично історія, яка записана в кубах.
Члени команди розповідали, як протягом року вони їздили в експедиції по всій країні, намагаючись потрапити саме в такі глухі місця, до яких не доїжджали представники масмедіа. Протягом року вони зібрали 300 унікальних історій людей, з яких створили перші 10 артоб’єктів, запланованих для продажу на благодійному аукціоні. Метою команди «Музею фрагментів війни» на сьогодні є не лише намір розповісти про жахливі події війни в Україні з точки зору звичайних людей, які пережили російську окупацію. Автори проєкту націлились зібрати від 1 до 10 мільйонів доларів США для підтримки родин загиблих українських воїнів, дітей, мешканців постраждалих від війни регіонів.
— Важливо розмовляти зі світом не медіаісторіями, щоб усі ці історії не стали статистикою. Наприклад, якщо ти жінка, то через наш проєкт зможеш уявити, відчути, як це воно — народжувати під бомбами. Зазвичай військові говорять: «ну це ж війна…» Але коли війна торкається звичайних цивільних людей, їхніх історій, наприклад, дітей, які, щоб вижити, протягом тижнів їли просто сиру муку з водою, — на такі речі не можна реагувати спокійно, без емоцій, — зазначила Тетяна Фікс. — Ми говоримо у себе в команді, що ніколи не обіймались зі стількома нібито чужими людьми, але насправді вони вже нам не чужі. І це така була підтримка наша — їм, і їхня — нам.
Інші учасники брифінгу — Олена Розвадовська, голова правління і засновниця благодійного фонду «Голоси дітей», та Мирослава Лінська, авторка одного з артефактів — розповіли, як у партнерстві з командою проєкту вони підтримують дітей, постраждалих внаслідок російської збройної агресії, а також українських військових. Інформаційна діяльність засновників віртуального «Музею фрагментів війни» щодня привертає увагу від 5000 до 6000 людей зі всього світу до потреб українців, які потерпають внаслідок російсько-української війни. Вже у квітні команда проєкту планує представити перші 10 кубів з історіями звичайних українців в Одеському національному художньому музеї. Невдовзі експозиції з артефактами війни в артоб’єктах від «Музею фрагментів війни» зможуть побачити відвідувачі музеїв Європи, Сполучених Штатів Америки та Канади.
Фото з відкритих джерел
@armyinformcomua
У навчальних центрах та полігонах все частіше використовують різноманітні симулятори та тренажери.
Повідомлено про підозру 21-річному хлопцю за фактом умисного пошкодження чужого майна шляхом підпалу.
Оператори FPV-дронів 77-ї аеромобільної Наддніпрянської бригади ДШВ ЗС України зафіксували випадок, коли російський військовослужбовець, не витримавши психологічного та вогневого впливу, вчинив самогубство.
Боєць з позивним «Ніл» зараз пілотує у батальйоні Fatum 60 механізованої бригади 3-го армійського корпусу.
Десантники 79-ї десантно-штурмової Таврійської бригади 7 корпусу швидкого реагування ДШВ взяли в полон вбивцю.
Підрозділ РУБпАК «Фурія» бригади прикордонників «Гарт» продовжує вибивати техніку та живу силу окупантів.
від 21500 до 51500 грн
Кам'янка-Бузька
Військова частина А4623
Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…