Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Поки що рф ще вдається заганяти до лав свого війська нові тисячі мобілізованих. Цьому активно допомагають самі ж російські родини, адже кремль обіцяє родичам до 7 мільйонів рублів за кожного вбитого на фронті. Ця велика (в жебрацькій росії) сума просто гіпнотизує мокшанське населення.
Але обіцяні гроші не отримує і половина родин утилізованих в Україні окупантів. Оскільки — десятки тисячі тіл російських військових залишені в українських степах і лісах, і ними вже опікуються дикі тварини. Тож як довести недовірливій російській Феміді, що твій син, батько, чоловік «героїчно загинув», а не здався добровільно в полон? Як кажуть російські слідчі й прокурори: « Нєт тєла-нєт дєла!»
В окремих російських регіонах уже призвичаїлися замість грошей чи автомобіля «Лада-Каліна» давати родинам загиблих баранів, дрова,
50 кг риби тощо. Погодьтеся, це дуже дешевий продаж людей, котрі за ці жалюгідні подачки пішли вбивати українців, але загинули самі.
Проте є такі регіони, де 7 млн рублів через злидні населення справляють враження чогось фантастичного, бо їх в умовах тотального безробіття не можна заробити мозками чи руками. І тому ці росіяни погоджуються служити в армії, бо для них це єдина можливість розв’язати свої матеріальні проблеми, навіть ризикуючи власним життям.
Тому матеріальний чинник й спрацьовує. Він був і є для росії універсальним методом розв’язання проблем з її населенням в усіх загарбницьких війнах. Згадаймо хоча б катастрофу підводного човна «Курськ».
Тоді новообраний президент рф путін прибув до головної бази Північного флоту в місті Сєвєроморську. Там у клубі на нього накинулися дружини загиблих офіцерів, звинувачуючи в помилках верховного головнокомандувача. Той своєю чергою назвав офіцерських дружин «повіями», котрих зловорожі сили навмисно виставили проти нього. Невдовзі одна з цих жінок мала відверту розмову з путіним. Вона сказала йому, що її чоловік мав стати капітаном І рангу і збирався служити ще 10 років. За цей час, враховуючи службу на Півночі, враховуючи підводний флот, звання, посаду, він міг заробити дуже багато. «От якби ви мені та іншим родичам це все компенсували, то ситуація змінилася б». путін тоді мав всі підстави зойкнути: «Еврика!» Справді, коли всім дали такі компенсації, всі заспокоїлися, всі втратили інтерес до розслідування того, що сталося з «Курськом». А кремлівський карлик міг би повторити після цього слова сталіна: «Я знаю, як керувати цим народом». І керує досі…
