Але на кону стоїть мобілізація, поповнення війська, стримування агресора та наша державність. Інформаційні атаки на територіальні центри комплектування напряму працюють на інтереси…
Нещодавно Туреччина представила свою нову розробку — навчальний літак й одночасно легкий штурмовик TAI Hürjet. 18 березня після кількох місяців підготовки реактивний «Хюрджет» викотили з ангара й «провітрили» на злітно-посадковій смузі. Відеозаписом із випробувань поділився генеральний директор Turkish Aerospace Industries (TAI) Темель Котіл, який подякував команді розробників за «віру, зусилля та успіх». Новий TAI Hürjet планується використовуватися для навчання льотчиків сучасних високотехнологічних літаків, зокрема, американського F-35 і турецького TAI-TF-X.
Відео-анонс з анімацією польоту «Хюрджет»
https://youtu.be/Lk2rJDkdbkg
Використання навчально-бойових літаків
В Україні роль навчально-бойових літаків виконують, наприклад, двомісні «спарки» — варіанти винищувачів МіГ-29УБ та Су-27УБ, але на озброєнні перебуває й «суто навчальний» L-39 (Л-39) «Альбатрос». Актуальним буде запитання: якщо на озброєнні є бойові тренувальні літаки, для чого тримати й відмінні від них навчально-бойові?
Тут відповідь проста: «зайвого» досвіду не існує. Навчальні літаки використовуються як для навчання курсантів-льотчиків, так і для тренування вже готових пілотів. Це дає їм можливість вчитися і удосконалюватися у виконанні різних маневрів, включаючи зльоти, посадки, пілотажні фігури тощо. Крім того, вони допомагають вивчати тактику виконання повітряних завдань, можуть грати роль «противника» в умовних повітряних боях, відпрацьовувати навички спільних операцій тощо — це дає можливість льотчикам вчитися діяти в умовах реального бою.
читайте також:
До того ж навчально-бойові літаки мають деякі переваги перед звичайними бойовими літаками: можуть виконувати більше завдань та мають ширший діапазон можливостей (про це нижче). Одна з основних причин використання навчальних літаків — це економія палива й ресурсу, вважає провідний експерт Центру Разумкова, а в минулому заступник командира авіаційної бази з льотної підготовки Олексій Мельник. За його словами, польоти на навчальному літаку можуть цілком замінити тренувальні вильоти на бойовому.
Щодо відмінностей у різних типів літаків, навчальних і бойових, Олексій Мельник запевняє, що сучасні навчальні літаки мають можливість змінювати інтерфейс із максимальним наближенням до інтерфейсу «справжнього» бойового літака.
— Навчальний літак — відмінний варіант як для тренування молодих льотчиків, так і для підтримання навичок льотного складу військових частин, оскільки дозволяє відпрацьовувати основні елементи пілотажу, навігації, бойового застосування, при цьому витрати палива щонайменше втричі менші, — говорить співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних та політичних досліджень імені О. Разумкова.
Довідково. Серед найбільш відомих навчально-бойових літаків світу: T-38 Talon, T-45 Goshawk, AlphaJet, Hawk і L-39 Albatros. Вони мають різні конструкції та функції, але всі забезпечують високу маневреність та точність у виконанні бойових завдань та тренуванні пілотів.
Бойове застосування навчальних літаків
Як і більшість йому подібних, свіжоспечений турецький TAI Hürjet — не просто тренувальний, а й бойовий літак, легкий штурмовик. «Штурмові» модифікації має й чехословацький Л-39. «Але такі в Україну не надходили», — повідомив Олексій Мельник.
Довідково. Aero L-39 Albatros (Л-39 «Альбатрос») — навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак фірми Aero Vodochody (Чехословаччина) з радянським двигуном, з 1972 року перебував на озброєнні країн Організації Варшавського договору. За 50 років побудовано понад 3 тис. літаків різних модифікацій типу L-39/59/159.
Основні модифікації L-39
- L-39С — базова модель;
- L-39V — буксирувальник повітряних мішеней;
- L-39ZO — легкий штурмовик із чотирма вузлами підвіски;
- L-39ZA — легкий штурмовик (L-39ZO+) з гарматою ГШ-23;
- L-39MS / L-59 Super Albatros — новий двигун DV-2, нова система катапультування, нове електронне обладнання;
- Aero L-159 ALCA — на базі L-59 + новий двигун F124;
- L-39M1 (українська модернізація) — новий двигун АІ-25ТЛШ, удосконалені — система управління силовою установкою та бортовий аварійно-експлуатаційний реєстратор польотної інформації.
Після розпаду срср в Україні залишилося чимало літаків Л-39, які досі використовуються як основний тренувальний літак, зокрема в навчанні курсантів Харківського університету Повітряних Сил. Також частина Л-39, включаючи українську модифікацію L-39M1, перебувала в бойових бригадах і вже встигла взяти участь у російсько-українській війні.
Одним із найбільш поширених застосувань навчально-бойових літаків у реальних бойових діях є підтримка військових операцій на землі. До його завдань може входити бомбардування, вогнева підтримка (гармати, кулемети, ракети), повітряна розвідка, наведення вогню тощо. Також літаки можуть бути використані для повітряного бою. Тут проявляються переваги навчально-бойових літаків — маневреність і точність.
За словами Олексія Мельника, той же Л-39 «доволі ефективно працює по наземних цілях» та «може застосовуватися як ретранслятор у контексті застосування БПЛА». Традиційними для Л-39 досі були некеровані ракети сімейства С-5 (АРС-57), які літак несе під крилом у двох уніфікованих блоках УБ-16-57.
На інфографіці показані основні характеристики трьох літаків — для уявлення про можливості чистих штурмовиків (Су-25), а також старих (Л-39) і нових навчально-бойових літаків (Hürjet):
Л-39 проти БПЛА
Чи дозволяє озброєння Л-39 збивати дрони, які стали одними з антигероїв з боку окупаційних військ? Теоретично так, вважає Олексій Мельник, який нагадав, що ще за радянських часів після історії з Матіасом Рустом (який у 1987 році без проблем пройшов систему ППО та сів на Червону площу в москві) були підготовлені екіпажі саме Л-39, які навчалися «працювати» по малорозмірних та низьколетячих цілях. Ефективність Л-39 у таких ситуаціях обумовлена значно нижчою, ніж, наприклад, у МіГів, швидкістю. Але є й обмеження, говорить авіаційний експерт: «Це якраз озброєння. Якщо ми говоримо лише про некеровані снаряди, НУРСи, то в них не дуже гарна точність по повітряних цілях».
Але є варіанти розв’язати цю проблему. Олексій Мельник має на увазі модифікації, які, на жаль, ще не надходили в Україну: «Це L-39ZA, де була вбудована гармата або — на підвісках — великокаліберний кулемет. Це міг би бути дійсно варіант», — впевнений колишній заступник командира авіабази.
— Проте якщо розглядати інші опції, якщо говорити про всі ці модифікації з точки зору часу і ресурсу, то, мабуть, варто все ж таки подивитись на ті літаки, які вже є на ринку, — говорить Олексій Мельник. — Ті ж самі «тукани» (бразильський літак EMB-314 Super Tucano. — Ред.).
