Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Бюро промисловості та безпеки США (BIS) посилило заходи експортного контролю щодо поставок до рф та білорусі газових турбін усіх типорозмірів. Йдеться не тільки про газові турбіни, а й запчастини до них. Це може вдарити по ключових експортних газопроводах «газпрому»: «Силі Сибіру» і «Турецькому потоку», — повідомляє The Moscow Times.
Відтепер BIS відхилятиме запити на експорт, реекспорт, прямий чи непрямий продаж чи постачання газових турбін із США будь-якій особі, яка перебуває в росії. Водночас для покупців чи перевізників із третіх країн у разі обходу обмежень є великий ризик потрапити під вторинні санкції.
Припинення постачання критичних вузлів може створити складності для виробництва та сервісу газоперекачувальних агрегатів «Ладога», які «газпром» використовує на компресорних станціях газопроводів «Бованенкове — Ухта», «Сила Сибіру» та на головній компресорній станції «Турецького потоку» «Російська», а також на Амурському ГПЗ та ЗПГ-проєкті «Сахалін-2».
Традиційно росія не має власних технологій виробництва газових турбін. Усі намагання зробити щось своє у росіян виходять, як завжди: криво, косо і коряво. Так нещодавно ОДК «Ростеха» оголосила про випуск першої серійної турбіни ВМД-110М, попередній зразок якої буквально розвалився на випробуваннях наприкінці 2017 року. У грудні 2022 року «Сілмаш» повідомив про завершення збирання та випробувань головної турбіни ГТЕ-170. Проте завод зможе виробляти до восьми таких машин на рік лише з 2025 року.
У зв’язку з новими обмеженнями російські компанії побігли активно шукати альтернативних постачальників у Китаї та Ірані, а також скуповувати газові турбіни та запчастини до них на вторинному ринку. Однак налагодити контакти з новими постачальниками поки що складно.
А тим часом «дірка» у російському бюджеті продовжує збільшуватися в міру того, як нафтогазові доходи падають, а витрати на війну та виробництво зброї зростають із рекордною швидкістю.
Збільшення дефіциту федерального бюджету продовжує констатувати російський мінфін. За підсумками січня-лютого дефіцит федеральної скарбниці досяг 2,6 трильйона рублів ($34 млрд), або 86% річного плану, звітував росмінфін 7 березня.
Лише за два місяці надходження податків від нафти та газу впали на 46%, а збори із несировинних секторів економіки — на 9,1%. Загальні доходи бюджету просіли на 25%.
