Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Дата 26 лютого 2014 року увійшла до історії як День кримського спротиву російській окупації: саме тоді біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулося протистояння між проросійськими та проукраїнськими активістами через наміри кримського парламенту проголосувати за вихід Криму зі складу України. Проукраїнський мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу, рухом «Євромайдан Крим» та іншими організаціями зібрав до 10 тисяч учасників, а проросійський налічував близько 700 осіб. Через незадовільні заходи безпеки, вжиті правоохоронцями, між учасниками проукраїнського та проросійського мітингів сталися сутички, внаслідок чого загинули дві людини. Проросійський мітинг був витіснений до внутрішнього двору кримської Верховної Ради, а призначена днем раніше сесія парламенту — скасована.
Уже наступного дня російські спецпризначенці без розпізнавальних знаків захопили будівлі ВР та Ради міністрів АРК, на яких були вивішені російські прапори. Розпочалася відкрита російська окупація Криму. ВР АРК під дулами автоматів окупантів ухвалила постанову про проведення республіканського референдуму щодо статусу автономії та проголосувала за відставку Анатолія Могильова з посади прем’єр-міністра АРК, призначивши натомість голову партії «русскоє єдінство» сергія аксьонова, який заявив, що чекає на підтримку Криму росією.
Нині вже відомо, що старт російській спецоперації з окупації Криму було дано 20 лютого 2014 року: саме ця дата була викарбувана на медалях «За возвращение Крыма», якими міністерство оборони рф нагороджувало її учасників. Ще вранці 21 лютого голова Верховної Ради АРК володимир константинов, який повернувся з москви, заявив, що Крим може відійти до росії… Що відбувалося потім, всім дуже добре відомо росія завезла на півострів величезну кількість «ряжених» — переодягнених російських військових, розвідників, феесбешників, «козаків» та іншого зброду, які почати тероризувати місцеве населення. Події в Криму стали початком російсько-української війни, яка зараз виходить на свій фінальний етап.
Українська ідентичність, як показала нинішня війна, — це пряма загроза пануванню «русского міра». Більше ніж 100 тисяч українців покинули все та виїхали з Криму. І їхали вони не від обстрілів, а тому, що не могли дихати «російським повітрям» у Криму, воно їх пригнічувало та маргіналізувало.
У перші роки окупації півострова саме завдяки активній позиції кримчан з числа внутрішньо переміщених осіб, що зорганізувалися в громадські та правозахисні організації, питання Криму залишалося в порядку денному спротиву російській агресії. У 2014 та 2015 роках були проведені І та ІІ Всеукраїнські з’їзди вимушених переселенців із Криму, на яких було консолідовано випрацювані основи боротьби за Український Крим. Була створена громадська спілка «Координаційна Рада організацій вимушених переселенців з Криму», яка у 2020 році, спираючись на історичну традицію, склала основу Крайової Ради Українців Криму.
Довідково. Крайова Рада Українців Криму (КРУК) — це інститут національної самоорганізації українців Криму, що відновив діяльність у 2020 році. Процес самоорганізації був розпочатий у 1918 році Першим конгресом українських організацій Криму та продовжений 1992 року Всекримським конгресом українців. 17 вересня 2020 року представники кримських громадських інституцій та кримські активісти підписали спільну Декларацію про відновлення діяльності Крайової Ради Українців Криму. Мета діяльності КРУК — посилення скоординованої діяльності українців Криму задля звільнення півострова від окупації.
Жодна національна громада за весь період окупації так не постраждала в Криму, як українська. Окупанти знищили все — порівняно нечисленні українські школи, культурні установи, громадсько-політичні інституції, зачистили український інформаційний простір. Український прапор визнали екстремістською символікою, а останнім часом арештовують уже за українську пісню та вишивку.
КРУК з моменту створення документує злочини на тимчасово окупованій території і ділиться цією інформацією з правоохоронцями, бере участь у розробці санкційних документів, готує аналітичні матеріали про стан справ на півострові. Проголошена мета інституту громадянського суспільства — повернутися у звільнений Крим і відчути себе нарешті вдома в українському Криму, а не в приймах, як це відчувалось у багатьох сферах навіть до 2014 року.
Голосом української громади Криму є газета «Кримська світлиця», що була заснована в Криму 1992 року, а від 2016-го видається в Києві. Вона публікує матеріали на підтримку бранців кремля, українського спротиву та української ідентичності на окупованих територіях, захисту національної культурної спадщини, української церкви в Криму, що розповідають про утиски окупантами української мови та лінгвоцид україномовної освіти, про історичні віхи, що пов’язують Крим з Україною. Велика частина публікацій присвячена діяльності Крайової Ради Українців Криму і експертної мережі Кримської платформи, які розробляють стратегію деокупації півострова. Також велика увага журналістів газети прикута до перебігу російсько-української війни та кримчан, які воюють у лавах Збройних Сил України.
Невдовзі після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну КРУК закликала кримчан чинити спротив окупації всіма можливими засобами. Чимало переселенців стали до зброї. За даними голови Ради ветеранів Крайової Ради Українців Криму Сергія Вікарчука, нині в лавах Збройних Сил України захищають Україну близько 10 000 кримчан, багато з тих, хто змушений був досі залишатися в Криму, долучаються до організованого спротиву агресору.
Українці Криму завжди були, є і будуть носіями української ідентичності, української державності в Криму. Навіть тепер, у період тимчасової окупації. Майбутнє Українського Криму неможливо уявити без кримських українців, без їхньої національної самосвідомості та самоорганізації. Український Крим чекає на Збройні Сили України, чекає на деокупацію і мріє разом з усією Україною відсвяткувати нашу Перемогу.
