Стабілізація та повільне відновлення 2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння…
Північноатлантичний альянс — серед головних безпекових партнерів України. 2022 рік показав, що НАТО вміло адаптується до геополітичних змін, основною з яких стало вторгнення рф в Україну. Водночас Альянс відіграє ключову роль у координації щодо надання нашій державі військової, фінансової та гуманітарної допомоги. З огляду на реалії російсько-української війни питання вступу до НАТО буде розв’язане вже після нашої перемоги.
Водночас важливо поглянути, як змінилися відносини Україна-НАТО за рік широкомасштабного нападу рф на нашу державу. Зробімо це в оглядовому тексті в рамках проєкту «Пам’яті війни: реалії та уроки» від АрміяInform.
Почнімо з того, що минулої зими НАТО стало головним об’єктом погроз та ультиматумів від рф. Основна суть вимог кремля до Альянсу полягала в поверненні «до кордонів 1997 року», «виведення військ зі Східної Європи» та неможливість вступу України до Організації Північноатлантичного Договору.
Брюссель не піддався шантажу москви. А натомість готував нову Стратегічну концепцію НАТО, де вже планувалося офіційно вказати росію як головну безпекову загрозу для Євроатлантики. Документ обговорювався, зокрема, з представниками України.
Якою була ситуація з інтеграцією України до НАТО станом на 24 лютого 2022 року?
Співробітництво нашої держави з Північноатлантичним альянсом тривало на декількох рівнях. Передусім це 7 трастових фондів, кошти з яких йшли на реформування окремих галузей безпеки та оборони України:
· медична реабілітація
· оборона у сфері кіберпростору
· логістика та стандартизація
· перехідний період військової кар’єри
· утилізація вибухонебезпечних боєприпасів та протидія саморобним вибуховим пристроям
· командування, контроль, комунікації та комп’ютери (C4)
· знищення стрілецької зброї та легкого озброєння.
У червні 2020 року Україна отримала статус члена Програми партнерства з розширеними можливостями. Це дало нам змогу посилити співробітництво у сфері обміну розвідданими, стратегічних комунікацій, переозброєння тощо.
Водночас питання набуття нашою державою членства в НАТО залежить від підтримки всіх 30 країн, що входять до організації.
Трохи передісторії — для розуміння того, де ми зараз. На саміті Альянсу в Бухаресті 2008 року отримання Україною та Грузією Плану дій щодо членства було заблоковано через тиск кремля на Німеччину та Францію. Натомість тоді було підтверджено, що обидві держави (колись) стануть членами НАТО. У червні 2021 року було заново прийнято цю позицію, яка досі залишається актуальною.
читайте також:
У конкретному вимірі євроатлантична інтеграція України до великої війни полягала у впровадженні стандартів НАТО в секторі безпеки та оборони. Цивільний контроль, перехід на нові види озброєння, реформування системи військової освіти — приклади трансформацій.
Так само розвивався діалог у межах Парламентської асамблеї НАТО, де народні депутати України сприяли ухваленню відповідного законодавства. Останнє мало реформувати сектор безпеки та оборони, щоб робота інституцій у ньому нагадувала схожі установи в Альянсі. Приміром, звичною нормою є, коли цивільна особа очолює міністерство оборони в НАТО чи спецслужби та правоохоронні органи підзвітні парламенту, щоб не було випадків зловживань.
Що змінилося у відносинах Україна-НАТО після 24 лютого
На засіданні Північноатлантичної ради 24 лютого 2022 року НАТО засудило «жахливий напад росії на Україну, який є повністю несправедливим та неспровокованим». Відтоді позиція Альянсу щодо підтримки України була такою: ми допомагатимемо українській державі та армії стільки, скільки буде потрібно. На початковому етапі широкомасштабного вторгнення рф в Україну, навесні-влітку 2022 року, НАТО надавало нашій державі нелетальну військову допомогу (одяг, медикаменти, паливо).
Коли у квітні 2022 року за лідерства США було створено контактну групу з питань оборони України (формат «Рамштайн»), то НАТО стало важливим майданчиком для переговорів між союзниками. Відповідно, декілька «Рамштайнів» відбулося в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Мабуть, чи не найкардинальнішою зміною в європейській безпеці стали заявки на вступ до НАТО Швеції та Фінляндії. Побачивши російську агресію проти України колись головні нейтральні держави Північної Європи, вирішили долучитися до Альянсу. І для них уже не застосовувалася процедура ПДЧ — через яку проходили країни Східної Європи після завершення холодної війни. Тому й для України тепер цей механізм вступу перестав бути релевантним.
У коментарі АрміяInform щодо значення тренування ЗСУ за програмою INTERFLEX представник Міністерства оборони Великої Британії розповів, як це впливає на інтеграцію України до НАТО.
«НАТО солідарне з Україною. Сполучене Королівство, наші союзники та партнери рішуче реагують, надаючи безпрецедентний рівень військової та гуманітарної допомоги. Це охоплює зброю та навчання, які допомагають Україні в героїчних зусиллях захищатися.
Велика Британія продовжує підтримувати прагнення України щодо членства в НАТО відповідно до Декларації Бухарестського саміту 2008 року. У червні 2022 року на Мадридському саміті члени Альянсу підтвердили, що двері НАТО залишаються відкритими (Вашингтонський договір, стаття 10) для нових членів, включаючи Україну. Будь-яке рішення щодо членства ухвалюють члени НАТО та країни-претенденти.
Право кожної нації обирати власний шлях є абсолютно фундаментальним для європейської та трансатлантичної безпеки. І це треба поважати. Ми не повинні дозволити, щоб агресивна поведінка росії вплинула на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність будь-якої іншої суверенної держави», — наголосив високопосадовець.
Головною подією цього року щодо підтримки України з боку НАТО був саміт Альянсу в Мадриді, який відбувся наприкінці червня 2022 року. Там було затверджено нову Стратегічну концепцію організації, де вже було офіційно вказано рф як «головну загрозу безпеці Євроатлантичного регіону». Також об’єднано трастові фонди для України в комплексний пакет допомоги. Відтоді вся допомога Альянсу надається нам уже під однією «парасолькою».
Дмитро Бібік, керівник програми досліджень реформ сектору оборони аналітичного центру «Українська стратегічна ініціатива» при НаУКМА розповів у коментарі АрміяInform про значення підтримки НАТО для України:
— Говорячи безпосередньо про Альянс, варто зазначити його політичну підтримку України в захисті своєї незалежності та територіальної цілісності, допомогу у відновленні енергетичної інфраструктури після ракетних атак, програми фінансування від Трастового фонду НАТО щодо медичної допомоги бійцям, реабілітації поранених і ветеранів.
Також Дмитро Бібік, будучи шефом-аналітиком апарату Ради громадського нагляду, за виконанням Річної національної програми пояснив, у чому роль РНП та яке її значення зараз.
«РНП — це Річна національна програма (під егідою Комісії Україна-НАТО. — Ред.). Це форма взаємодії України з Альянсом, яка була започаткована з 2009 року. Фактично, це такі собі „домашні завдання“ для держави в цілому (а не тільки для армії), щоб реформувати країну до планки інших країн-членів Альянсу, а також досягнути сумісності із їхніми збройними силами. Щорічно на самітах НАТО незмінно підтверджувалася „відкритість дверей“ для України, та водночас, що РНП є єдиним механізмом реформ для досягнення готовності набути членство колись у майбутньому.
На мою думку, формат РНП уже віджив своє, і надалі буде впроваджено якийсь інший. Але варто пам’ятати, що набуття Україною членства в Організації має як мінімум дві необхідні умови: внутрішній консенсус усіх країн-членів Альянсу; наявність у країні таких атрибутів, як демократія, верховенство права, ринкова економіка без монополій та олігархів, цивільний контроль над сектором безпеки і оборони тощо. Тож продовження реформ в Україні залишається на порядку денному».
30 вересня 2022 року Україна подала заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. Її підписали Президент України Володимир Зеленський, Прем’єр Денис Шмигаль та спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Це була українська відповідь на прагнення путіна легітимізувати окупацію росіянами територій Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Харківської областей. Щоправда, до нашої перемоги навряд чи вступ до НАТО є можливим.
На початку лютого 2023 року Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що загальна сума військової, гуманітарної та фінансової допомоги союзників Альянсу Україні становить 120 мільярдів доларів. Також бачимо більшу координацію зусиль як між ЄС і НАТО щодо підтримки України, так і співпрацю в тристоронньому форматі.
Ми цінуємо підтримку з боку НАТО, яка посилює нашу обороноздатність. Перед Силами оборони України вже рік як ключовим завданням залишається опанування новітньої зброї в найшвидші строки. Українські військові підтвердили на полі бою свою ефективність, ставши армією НАТО де-факто.
Фото NATO
