Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
24 лютого 2022 року російська федерація здійснила відкритий широкомасштабний напад на Україну — розпочався новий період російської агресії проти України, яка триває з лютого 2014 року. У його межах можна виділити низку головних етапів.
Широкомасштабне вторгнення збройних сил російської федерації в Україну відбулося одночасно на багатьох напрямках. Це обумовило формування кількох операційних зон, у межах кожної з яких бойові дії велися за кількома операційними напрямками.
Першим етапом відсічі широкомасштабного нападу збройних сил російської федерації стала Перша стратегічна оборонна операція, яка тривала від 24 лютого до квітня 2022 року. В її межах можна виділити низку знакових битв та епізодів, що мали вирішальне значення для відбиття російської агресії.
Під час Першої стратегічної оборонної операції Збройні Сили України завдали стратегічної поразки російським військам у Північно-Західній операційній зоні в результаті битв за Київ, Гостомельський аеропорт та Ірпінську агломерацію. Внаслідок цього ворог був змушений відступити з Київської, Чернігівської та Сумської областей.
24 березня в порту Бердянська Сили оборони України ударом тактичного ракетного комплексу «Точка-У» знищили великий десантний корабель «Саратов» і суттєво пошкодили великі десантні кораблі «Цезарь Куников» і «Новочеркасск». Разом із розгортанням берегових ракетних дивізіонів BMC ЗСУ це унеможливило висадку ворожого тактичного морського десанту в Одеській області.
13 квітня ВМС ЗСУ вразили ракетами Р-360 «Нептун» флагман Чорноморського флоту ракетний крейсер «Москва», який 14 квітня затонув. Знищення ворожого флагмана остаточно нівелювало загрозу висадки російського морського десанту в Одеській області і дозволило Силам оборони України розпочати операцію з відновлення контролю над о. Зміїний та північно-західною частиною акваторії Чорного моря з метою розблокування Ізмаїльського, Білгород-Дністровського та Одеського портів.
Довготривала операція з оборони Маріуполя дозволила відтягнути на себе частину найбільш боєздатних підрозділів ворога, що унеможливило їхнє застосування на інших напрямках.
Перша стратегічна оборонна операція зірвала первинні плани російських окупантів, змусивши його вивести свої війська з Північно-Західної операційної зони і зосередити бойові дії на кількох операційних напрямках у межах Східної та Південно-Західної операційних зон. Упродовж травня — серпня 2022 року Збройні Сили України провели Другу стратегічну оборонну операцію.
На новому етапі бойових дій вище військово-політичне керівництво російської федерації поставило завдання захопити всю територію Луганської області. Сили оборони України вели позиційну оборону на Сєвєродонецькому напрямку, де ворог вдався до тактики масованих довготривалих артилерійських обстрілів.
До кінця червня оборона Сєвєродонецька втратила сенс через тотальне руйнування міста російськими обстрілами. Щоб запобігти оточенню, українські війська відступили із Сєвєродонецька наприкінці червня та з Лисичанська на початку липня. Оборона Сєвєродонецька дозволила завдати військам російських окупантів значних втрат і вичерпати їхні резерви, змусивши знизити інтенсивність наступу на інших напрямках.
Під час боїв на річці Сіверський Донець українські війська зірвали спроби ворога форсувати річку в районі сіл Дронівка, Серебрянка та Білогорівка і захопити оперативний плацдарм на правому березі. Завдавши російським окупантам значних втрат, українські війська унеможливили вихід ворожих підрозділів у тил угрупованню Сил оборони України в агломерації Сєвєродонецьк — Лисичанськ.
На Авдіївському та Новопавлівському напрямках стійка оборона українських військ не дозволила ворогу прорвати позиції угруповання Об’єднаних сил, якому, попри значні зусилля і втрати, вдалося лише частково зайняти Піски та Мар’їнку. Натомість захопити місто Лиман 26 травня російським окупантам вдалося винятково завдяки прориву через державний кордон на півночі Луганської області і виходу в тил підрозділам угруповання Об’єднаних сил.
Значним успіхом Сил оборони України стало відновлення контролю над островом Зміїний. Завдяки цьому неможливою стала присутність кораблів Чорноморського флоту рф у північно-західній частині Чорного моря, що остаточно ліквідувало загрозу висадки тактичного морського десанту в Одеській області. Також український контроль над Зміїним дозволив розблокувати українські морські порти, забезпечивши виконання «зернової угоди».
Друга стратегічна оборонна операція виснажила війська російських окупантів і водночас дозволила Силам оборони України накопичити сили і засоби для проведення наступальних дій з метою визволення тимчасово окупованих територій. Зробити це вдалося починаючи з вересня 2022 року під час стратегічної наступальної операції.
Провести наступальну операцію в Харківській області Силам оборони України вдалось завдяки вдалій інформаційно-психологічній спецоперації, внаслідок якої ворог перекинув підрозділи на Херсонський напрямок. Під час Харківської наступальної операції підрозділи Сил оборони України розгромили та дезорганізували частини російських окупантів, просунувшись на відстань до 145 кілометрів, звільнивши територію площею до 11 500 км2 і визволивши до 500 населених пунктів. Лише в другій декаді жовтня ворог зміг закріпитись на рубежі Сватове — Кремінна.
Відволікаючий наступ на Херсонському напрямку з метою введення ворога в оману було розпочато напередодні Харківської наступальної операції. Поступово до середини вересня українські війська посилювали тиск на ворожі позиції, одночасно руйнуючи логістичне забезпечення угруповання російських окупаційних військ на території правобережжя Херсонської області. Зрештою це змусило ворога відступити з правого берега Дніпра. В результаті Херсонської наступальної операції підрозділи Сил оборони України просунулись на відстань до 40 кілометрів, звільнили територію площею до 5700 км2 і визволили до 211 населених пунктів, включаючи обласний центр 11 500 км — місто Херсон.
Успіх Харківської та Херсонської наступальних операцій Сил оборони України змусив російських агресорів вдатись до проведення часткової мобілізації, масового залучення до бойових дій найманців з числа ув’язнених, прискорення заходів з переведення економіки на військові рейки. Ворогу вдалось наситити фронт живою силою і посилити тиск на позиції українських військових у Східній операційній зоні. Українські війська перейшли до стратегічної оборони.
Сили оборони України стримують ворога на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках, ведучи оборонні операції. Тривають оборонні битва за Бахмут, бої за Вугледар, Білогорівку, Павлівку. Завдаючи значних втрат ворогу в живій силі та техніці, ЗСУ виснажують резерви ворога та підривають його наступальний потенціал.
За рік великої війни від початку широкомасштабного вторгнення Сили оборони України зірвали всі плани російських агресорів, змусивши їх відмовитись від захоплення Києва, висадки морського десанту в Одеській області та виходу до Придністров’я. Від осені 2022 року зусилля збройних сил російської федерації зосереджені на спробі загарбати територію Донецької та Луганської областей і втримати тимчасово окуповані частини Херсонської та Запорізької областей. Мужній та результативний опір упродовж року великої війни зламав хребет російської агресії.
Матеріал підготовлено на основі історичної періодизації третього періоду російсько-української війни (від 24 лютого 2022 року), розробленої фахівцями Центру досліджень воєнної історії ЗС України за участю Головного оперативного управління ГШ ЗС України та Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
