Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
З нагоди річниці широкомасштабного вторгнення росії в Україну Благодійний фонд «Голоси дітей» оприлюднив звіт про злочини росії проти українських дітей, опрацьований фондом спільно з Харківським інститутом соціальних досліджень. Під час заходу також відбулась презентація унікальної книги «Війна голосами дітей» та відкриття виставки ілюстрацій, які створили відомі українські та іноземні митці до дитячих цитат.
Нині всі діти України — це діти війни, вони втратили звичне оточення, чекають батьків з фронту, продовжують жити в небезпечних умовах: у підвалах, сховищах поблизу лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях. Вони живуть під обстрілами, відчувають страх і холод, але лишаються дітьми, здатними мріяти і вірити у свої мрії.
— Зростає ціле покоління дітей, яке матиме досвід, якого немає у нас. І нам, дорослим, слід зрозуміти, як відповідати на питання дітей, як підтримувати їх, як бути тими дорослими, які зроблять для них краще завтра, — зазначила голова правління фонду «Голоси дітей» Олена Розвадовська. — Вже ціле покоління виросло з початку війни, тобто з 2014 року. Сьогоднішній звіт більше про статистику, про те, як змінилося дитинство мільйонів дітей, скільки жертв серед українських дітей, скільки родин травмовано цією війною. Натомість книга «Війна голосами дітей» — це контраст до нашого звіту, у ній саме діти коментують, проживають все, що відбувається. Діти зростають поряд із цими подіями, ставлять багато питань, але і дають багато відповідей. Ми намагаємося до них дослухатися і черпати з них натхнення і силу. Ця книга — місце, де ми дали слово дітям, де звучатимуть їхні слова без інтерпретацій, де відчуваються їхні справжні емоції.
Десятирічний Назар Романенко, один з авторів книжки «Війна голосами дітей», покинув Луганську область у перший день вторгнення: «Мені було страшно, я не знав, куди ми їдемо. Дорогою в машині я малював, і мені це допомагало заспокоїтись. Тоді я сказав мамі: „Ми мало прожили, хочеться ще“. Тепер ми живемо в чужому будинку і я мрію про той день, коли зможу повернутися додому», — поділився він.
Юна художниця Поліна Діденко, яка евакуювалась з Гірського Луганської області, створила ілюстрацію до цитати у книзі:
— Для мене малюнок — це частина моєї душі, мене дуже потішило, що він став частиною книги і проілюструє чиюсь цитату. Мені хотілось показати сірість наявного становища і натомість радісні, кольорові мрії.
Протягом року учасники дослідження збирали дані про злочини росії проти українських дітей.
Довідково.
- Станом на 10 лютого 346 дітей вважаються зниклими, 16 206 — депортовано на територію рф.
- Прокуратура України виявила 54 катівні (у частині з яких утримували дітей) й відкрила 5079 кримінальних проваджень за фактами катувань.
- Офіс Генерального прокурора встановив більше ніж 100 фактів сексуального насильства з боку росіян, пов’язаного з війною, 12 з яких — щодо дітей.
- На сьогодні органами прокуратури здійснюється досудове розслідування у 2607 кримінальних проваджень про злочини, скоєних проти дітей.
- Станом на 10 лютого від злочинів російських військових вже загинула 461 дитина, а 922 дитини дістали поранення різного ступеня тяжкості.
Член правління фонду, провідний експерт ХІСД Андрій Черноусов зазначив, що держава має переналаштувати механізми захисту дітей.
— Необхідно завершити реформу системи органів служби у справах дітей, яка станом на початок широкомасштабного вторгнення була у стагнаційному стані. Останнє наше звернення було про те, щоб держава розробила спеціальний механізм евакуації дітей, зокрема з Бахмута, де залишаються близько 150 дітей з різних родин, які з різних причин там залишаються. Наразі в державі відсутні механізми законно евакуювати цих дітей, — підкреслив Андрій Черноусов.
Водночас він наголосив, що зі свого боку міжнародним та організаціям громадянського суспільства важливо працювати над поверненням додому викрадених дітей, документуванням злочинів, скоєних росією, та сприяти притягненню її до відповідальності.
Цю думку підтримала Олександра Матвійчук, голова організації «Центр громадянських свобод», яка долучилась до заходу дистанційно:
— Ми документуємо злочини росії, щоб рано чи пізно кожна людина, яка вчиняла воєнні злочини, понесла покарання. Але у нас є ще одна мета. Ми розповідаємо ці історії світу для того, щоб це припинити. Бо коли ти не можеш покластися на правові інструменти, ти завжди можеш покластися на солідарну підтримку людей. І я вірю, що спільно ми можемо зробити багато, щоб захистити дітей у цій війні та зробити їхні життя кращими.
Книга «Війна голосами дітей» зібрала близько 100 емоційних цитат дітей, які проілюстрували українські та іноземні митці. Всі кошти від пожертв за книгу скеровуються на психологічну допомогу дітям. Виставка, яка триватиме з 22 лютого по 24 березня в Peremoga Space, представить до 20 зображень із цієї книги. За допомогою QR-коду можна буде почути голос дитини українською та англійською мовами.
