Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У ніч свого широкомасштабного вторгнення, майже рік тому, російський окупант завдав численних ракетних ударів по військових об’єктах у Києві, Харкові, Дніпрі та багатьох інших наших містах. Ціллю № 1 для московитів також були військові летовища, а саме — руйнування злітно-посадкових смуг…
Про те, як проводили свої операції «хірурги» військових аеродромів, а саме воїни одного з окремих інженерно-аеродромних батальйонів Повітряних Сил ЗС України, впродовж пекельного 2022-го, розповів командир частини — підполковник Роман Мажар.
— До 24 лютого ми займалися плановим ремонтом злітно-посадкових смуг (далі — ЗПС) і рульових доріжок основних, а також запасних військових летовищ. Тоді наймасштабнішим об’єктом відновлення був аеродром у Краматорську. Наразі будуємо визначені об’єкти з нуля, вдосконалюємо наявну мережу військових аеродромів та за відповідного погодження з командуванням Повітряних Сил виконуємо певні замовлення інших складових Сил оборони України. В нашому активі також будівництво трьох стрільбищ, — розповідає Роман Мажар.
— 24 лютого росія почала бомбардування чи не всіх аеродромів, коли й на яких об’єктах ви почали ремонт і відновлення?
— Активна практична фаза виконання ремонтних робіт у нас завжди була від останнього й до першого снігу, тобто від кінця березня й до середини листопада. До 24 лютого 2022 року ми не працювали взимку, для нас це був період відновлення та підготовки. Та вже після перших ворожих прильотів по наших аеродромах ми зрозуміли, що роботи буде багато. Ми, не чекаючи вказівок від вищого штабу, вже прогрівали двигуни, вишикували спеціальну інженерну техніку в колону й готові були оперативно висунутись на будь-який об’єкт і працювати.
Укомплектована всіма необхідними засобами, механізмами й технікою перша бойова команда, вночі 25 лютого почала ремонт ЗПС аеродрому однієї з бригади тактичної авіації. Завдяки злагодженим діям, майстерності, досвіду військовослужбовців, безвідмовності техніки, до ранку «злітка» вже могла відправляти і приймати літаки.
Якщо до широкомасштабного вторгнення ми одночасно виконували планові роботи силами двох команд на двох аеродромах, то упродовж минулого року працювали десятьма командами одночасно на десяти локаціях.
Було і так, що доводилось працювати під обстрілами. Дякувати Богу, втрат серед військовослужбовців ми не маємо, чого не скажеш про автомобільну й спеціальну техніку. Але то ж залізо, ми її підварили, підрихтували, відремонтували й вона знову гарчить, копає.
— Розкажіть про окремі специфічні завдання вашої військової частини?
— З огляду на наші сили й засоби, ми не зробили чогось такого, що поза межею наших можливостей. За умов грамотного підходу, наявності відповідного проєктного планування, ремонту злітних смуг, будівництва полігонів, нових майданчиків чи капітальних об’єктів для укриття особового складу, для нас — немає проблем. Ми можемо це робити, ми це робимо.
Іноді бувало, що техніка не витримує. Уявіть собі, перевезти майже 60 тисяч кубів сипучої суміші — це дуже багато. Відповідно, самоскиди не витримували й виходили з ладу. Був випадок, що екскаватор лопнув навпіл від перенавантаження. Найбільше руйнування об’єкта, з яким ми зіткнулися — становило 250 м² зруйнованої поверхні. Глибина вирви від ворожої ракети сягала майже 7 метрів, щоб відновити бетонне покриття, знадобилось 24 плити. Для того, аби якісно, відповідно до будівельних норм утрамбувати всі шари піску, ґрунту, щебеню різної фракції, ми за відсутності спеціальних трамбувальних механізмів заганяли у вирву бульдозер, який все трамбував. Тобто викручувались, як могли, аби якомога швидше і якісно виконати роботу. Взагалі, кожен наш відремонтований аеродром, кожен об’єкт — як невеличка перемога на шляху до великої. Головний принцип нашого батальйону — «Оперативно, якісно, надійно!»: аби як ми не робимо.
— Чи поповнився ваш автопарк сучасною спеціальною технікою?
— З початком оголошення в державі режиму воєнного стану, до нас з національної економіки України почали надходити різні зразки спеціальної автомобільної техніки. Відповідно, ми отримали більше ніж сотню одиниць бульдозерів, грейдерів, самоскидів, та більшість з них — не нові. Ми не жаліємось, маємо чим і на чому працювати, нам не треба доводити комусь, що і як ми вміємо робити, за нас кажуть наші зведені чи відремонтовані об’єкти. Та для того, аби ми могли працювати ще краще й оперативніше, потрібна нова спеціальна інженерна техніка. Приміром, у нашому бойовому арсеналі є лише один сучасний фронтальний навантажувач JCB, що заміняє 2-3 машини. Ми щиро вдячні за постійну підтримку обласній військовій адміністрації, міській владі, волонтерським групам та об’єднанням, які нині підтримують військо.
— Минає майже рік від початку великої війни. На вашу думку, завдяки чому Україна вистоїть і переможе?
— Я вдячний кожному зі своїх підлеглих за професійність та відданість справі, їхнім родинам за підтримку. У нас є військовослужбовці, які від 25 лютого минулого року як поїхали працювати, так і досі чергують в складі оперативних команд на аеродромах, навіть без ротацій в ППД. Були й такі, хто від першого дня великої війни просився на передову.
Для всіх українців цей рік від 24 лютого 2022-го став роком величезних випробувань, єднання і звитяжної боротьби. Україна вистоїть і переможе завдяки згуртованості нації, віри у наші Сили оборони та підтримці цивілізованого світу.
Дякуємо за цікаву розмову!
Фото і відео авторів та з архіву батальйону
