Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Вдосконалення системи соціальних послуг в Україні / Соціальний захист в умовах воєнного стану».
Мета заходу — вдосконалення комунікації між державою, громадянським суспільством та науковим середовищем задля вироблення нових підходів до реалізації заходів соціального захисту в умовах воєнного стану.
За круглим столом зібрала представників влади, знаних науковців, суддів, представників Збройних Сил України та народних депутатів Асоціація соціального розвитку через право (АСР). Через платформу ZOOM доєднатися до круглого столу мали змогу всі охочі.

Відкриваючи публічне обговорення проблем соціального забезпечення, модератор та спікер, президент АСР Інна Силантьєва наголосила, що воєнна агресія з боку російської федерації, а також набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу загострили необхідність якомога швидше окреслити проблеми правового забезпечення соціального захисту в умовах воєнного стану, віднайти шляхи їхнього вирішення, приділивши увагу розвитку та популяризації професії соціального працівника. Нині саме цей аспект діяльності держави набув особливої актуальності.

Почесний президент асоціації, суддя-речник Шостого апеляційного адміністративного суду, доктор юридичних наук Оксана Епель погодилася із тим, що проблемні питання правового регулювання проходження військової служби в умовах воєнного стану стоять дуже гостро. Вони потребують не лише широкого обговорення у науковому середовищі, а й підготовки концепції вдосконалення шляхів їхнього розв’язання.

Заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної Академії правових наук Наталія Оніщенко підкреслила, що будь-яка група прав може бути реалізована лише за умов забезпечення основоположного права — права Людини на Мир! Цей концепт потребує розвитку, адже раніше забезпечення мирного життя людини не розглядалося в сенсі конституційного права.

Професор спеціальної кафедри № 1 Інституту Управління державної охорони України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор юридичних наук, доцент полковник Микола Микитюк звернув увагу учасників круглого столу на зміни у порядку виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім’ям під час дії воєнного стану. Чи не позначиться це на погіршенні соціального захисту вояків — питання, що слід вивчити вже найближчим часом.
Серед інших пропозицій покращення соціального захисту в умовах воєнного стану доповідачі на круглому столі називали: спрощення процедури отримання статусу учасника бойових дій, проходження ВЛК, впровадження системи електронного обліку ветеранів та інвалідів війни, зокрема в додатку «Дія», мінімізацію бюрократичних перешкод під час отримання різноманітних довідок, виписок, актів…

Генеральний директор Директорату соціального захисту Міністерства у справах ветеранів України Руслан Приходько подякував науковцям, фахівцям, що займаються аналізом і вивченням суспільних процесів у ветеранській сфері: медичної і психологічної реабілітації ветеранів, формування громадянської ідентичності, розвитку ветеранський спорту, підприємництва, освіти.
— Сьогоднішні Захисники та Захисниці — це переважно люди, середній вік котрих 30 років. Відповідно після демобілізації вони матимуть потреби не лише в соціальній сфері, а й у навчанні, роботі або реалізовуватимуть себе в підприємницькій діяльності. Сьогодні Мінветеранів створює всі умови у правовому полі, щоб військовослужбовці після перемоги стали рушійною силою нашої держави, — зазначив Руслан Приходько.
Результати обговорення на круглому столі, пропозиції його учасників будуть оформлені у вигляді конкретних пропозицій щодо удосконалення законодавства у сфері соціального забезпечення та будуть передані до органів виконавчої, законодавчої й судової влади.
Фото автора
@armyinformcomua
Військові Франції, Британії та України працювали детально щодо розміщення сил, кількості, конкретних видів зброї, складових Збройних Сил, які потрібні і зможуть спрацювати.
У 2025 році унаслідок російської агресії в Україні зруйновано та пошкоджено 307 пам’яток культурної спадщини та 261 об’єкт культурної інфраструктури.
Оператори FPV-дронів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів Manticore 214 штурмового батальйону OPFOR ліквідували групу ворожої піхоти, що намагалася сховатися в окопах.
Оператори 412-ї бригади безпілотних систем Nemesis уразили радіолокаційну станцію, що входить у комплекс російського ЗРК С-300В.
Пілот відділення безпілотних авіаційних комплексів Севастопольської бригади тактичної авіації повітряного командування «Захід» Олег разом з побратимами лише наприкінці грудня приступив до виконання бойових завдань з перехоплення ворожих цілей і вже має відкритий бойовий рахунок — перший знищений «Шахед».
Тепер застосунок інформує про ключові події та запити користувача.
Оператор розвідувальних БПЛА
від 21000 до 120000 грн
Вся Україна
43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила
Радіотелеграфіст у 66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго ЗСУ
від 50000 до 120000 грн
Київ, Київська область
Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…