Всі найуспішніші комерційні корпорації будуються на основі дієвого Human Resource Management. Тобто вони орієнтуються на таланти і реальні морально-ділові якості…
Десяті Бандерівські читання на тему «Філософія української перемоги. Візія Великої України» відбудуться 10 лютого. Про це повідомив організатор заходу — Недержавний аналітичний центр «Українські студії стратегічних досліджень». Подія проходитиме у форматі online в партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності за інформаційної підтримки ІА «АрміяInform». Трансляція проводитиметься на платформах YouTube та Facebook. Початок — о 10:30.
Проєкт «Бандерівські читання» був заснований 2014 року в розпал Революції Гідності з метою вироблення візії майбутнього української держави. Він традиційно відбувається в перших днях лютого в час створення Організації Українських Націоналістів 1929 року як руху, який поставив за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток.
Цього року під час ювілейної світоглядної події, що присвячена тим, хто поклав своє життя за Велику Україну та заради її світлого майбутнього, обговорюватимуться питання: якою буде Україна після неминучої перемоги? Яка наша роль у формуванні нової безпекової формули Європи? Якими будуть зовнішньополітичні завдання України після перемоги?
«Час великих викликів потребує Великих Людей. Великих Людей народжують великі ідеї і чини. Степан Бандера для багатьох є уособленням великої ідеї і чину — ідеї українського націоналізму, вищої за власне життя. В ім’я життя нації і держави.
Сьогодні Україна має не просто зберегтися й вижити, Україна має стати Великою. Моральним лідером світу, геополітичним гравцем. Про це й будемо говорити під час X Бандерівських читань, які відбудуться в столиці воюючої України в Києві», — розповідає засновник Бандерівських читань, солдат-гранатометник п’ятого Окремого штурмового полку Юрій Сиротюк.
Днями Бандерівські читання оголосили переможців конкурсу есе для молоді «Філософія української перемоги. Візія Великої України».
На розгляд журі було надіслано 58 робіт студентів, військовослужбовців, ліцеїстів, пасіонарних громадян. Протягом місяця члени журі рецензували, оцінювали роботи та визначали переможців.
Перше місце посів Павло Радь, що навчається на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка з роботою «Уникнення демографічної катастрофи як національний пріоритет». Друге місце — Іван Янюк з громадської організації «Історичний меридіан» з роботою «Бачення власних геополітичних інтересів та зовнішньополітична стратегія Києва». Третє місце отримала робота Богдана Темірова, який навчається в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса за темою «Філософія української перемоги. Якою буде деокупація?».
«Враховуючи стислі терміни написання робіт та умови воєнного часу, вважаю, що конкурс відбувся успішно. Ми отримали роботи з великої кількості навчальних закладів та з усім тематичним розмаїттям. Особливо вразили есе на болючі для України теми. Зокрема про роль військових у майбутній українській державі, їхні перспективи в політичному та громадському житті, можливість впливати на процеси в країні. Варті відзнаки роботи з демографії. Адже ми вже сьогодні маємо розробляти бачення, як бути з тим фактом, що мільйони наших співгромадян виїхали з країни, багато стали вимушеними переселенцями. Є гідні роботи щодо геополітичної перспективи України та майбутньої розстановки сил у світі, а також ролі України в майбутньому розпаді росії. Вразила робота, присвячена державній політиці на деокупованих територіях та діям щодо колабораціоністів. Це реальні виклики для держави, з якими не можна зволікати до перемоги», — підсумував проведення конкурсу член журі, молодший сержант ЗСУ, начальник Центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.
Загалом журі відзначило десять найкращих есеїв, які будуть опубліковані в збірнику Х Бандерівських читань, презентація якого відбудеться під час події 10 лютого. Тоді ж пройде й урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу.
