Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 23 серпня 2024…
Про останній ракетний удар окупантів по багатоповерхівці у Дніпрі та навмисне вбивство десятків мирних мешканців почув увесь цивілізований світ. А от на московії так звані медіа й досі навмисно мовчать, начебто нічого серйозного не сталося.
Так, у понеділок «представник мо рф» генерал конашенков у своєму тижневому «фронтовому зведенні» лише сухо повідомив, що «протягом минулих вихідних були уражені системи військового управління України та пов’язані з нею об’єкти енергетики».
Також він уже традиційно розповів про фейкові знищення купи літаків, танків тощо. Проте він жодного слова не сказав про смерть літніх людей та невинних дітей у Дніпрі.
Цікаво, що кремлівські діди та горе-вояки й досі вперто називають наш Дніпро — Дніпропетровськом. Адже користуються ще радянськими картами та думають, що в наш час можна приховати правду від пересічних росіян.
Водночас краплини реальної інформації про атаку по Дніпру, що таки просочується в пабліках рф, роспропаганда негайно забиває фейками і основні з них наступні:
— «це був звичайний вибух побутового газу»;
— «вибухнула ракета ППО України»;
— «результат провокації спецслужб України та Заходу».
При цьому такі різні версії від прокремлівських медіа стосовно цієї жахливої події можуть свідчити про те, що путін ще сам не вигадав жодного «правильного варіанту», як само треба брехати про це. Тож пропагандисти стали імпровізувати просто на ходу.
Отже, відвертий цинізм, з яким окупанти коментують вбивство мирних мешканців звичайного району Дніпра, просто зашкалює. Та скільки б кремль не брехав, правда все одно проб’є залізний завіс, встановлений недоімперією.
