Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Якщо послухати міністерство оборони російської федерації або підконтрольні кремлю ЗМІ (які радо цитують деякі українські видання), то виникає враження, що російська армія ледь не щотижня отримує нові зразки вітчизняної диво-зброї, що давно вже отримала влучне прізвисько «аналоговнєт».
Про реальну ситуацією з постачанням окупантам новітньої військової техніки та зброї АрміяInform поцікавилася у фахівців Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
Зокрема, ми запитали про зразки озброєння, які росіяни вперше використовують лише з лютого 2022 року.
— Нового озброєння фактично немає, — сказав представник Центру полковник Олександр Заруба. — Хоча є зразки, які почали використовувати тільки в Україні, буквально в цій війні, але вони були створені й заявлені раніше — вогнеметні системи тощо. Або, наприклад, днями з’явилися зображення спрацювання російської системи захисту бронеоб’єктів «Штора» на танку Т-90 — вперше під час реального бою.
За словами Олександра Заруби, виняток становлять хіба що безпілотні літальні апарати «Ланцет», у яких до цього не було бойового застосування.
— Так, росіяни вперше почали використовувати «Ланцети» саме у нас, але, до речі, дуже невдало, — розповідає провідний фахівець «трофейного» центру. — Теж буквально днями з’явилися фото ураження нашого танка «Ланцетом». Результат — ну, зігнутий фальшборт… Ну, трохи там, трохи — там. Загалом, абсолютно ніяких суттєвих уражень. До цього теж було відео, як «Ланцет» ударив по колесу машини гаубиці. Хлопці підійшли, подивилися, сказали: «Ну, колесо поміняємо, та й все».
Полковник Заруба згадав ще кілька випадків, коли ці «аналоговнєтні» ударні БПЛА «спіймали» прості маскувальні сітки, які були натягнуті над українськими бронеоб’єктами.
«Нових високотехнологічних зразків озброєння, оснащення та обладнання для піхотинця в рф мізерно мало. Переважна більшість екіпірування російських військовослужбовців є копією західних зразків», — Центр досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
Також ми запитали в представника Центру про те, чи є дані про модернізацію російської зброї після досвіду її «випробувань» на полях боїв в Україні. Зокрема, кремлівські підтакувачі багато нахвалювали начебто вдосконалений автомат Калашникова.
— Це АК-12, який, до речі, представлений в експозиції нашого Центру, це наступне покоління модернізації автоматів Калашникова, — розповів Олександр Заруба. — Він, по суті, і в серію пішов. Проте якість його бажає бути кращою… Скажімо так, він складніший — і для обслуговування, для виконання, при цьому особливо якогось приросту якості фактично не відбулося.
— Для чого ж вони його розробляли, з якою метою?
— Важко сказати. Це ж виробничий процес, який запускається, йде, і потім його, мабуть, важко зупинити, — каже військовий експерт. — При цьому існують лобісти того чи іншого виду зброї або заводу-виробника, конкуруючі фірми і так далі.
За словами полковника Заруби, загалом, таке можливе в розробці озброєнь: коли для зразка озброєння заявлені просто прекрасні характеристики, які потім, на полі бою, виявляються не зовсім такими. Саме виявлення реальних характеристик ворожої зброї — один із напрямків роботи Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки.
читайте також:
Олександр Заруба наводить приклад одного з трофейних зразків експозиції, представленої минулого тижня в Military Media Center під час брифінгу представників Сил оборони:
— Візьмемо, наприклад, російську РПГ-30 «Крюк», — показує полковник. — Це одна з останніх розробок реактивних протитанкових гранат росіян: у «Крюка» подвійна боєголовка — одна частина призначена для провокації спрацювання системи захисту на танку, тобто вона збиває систему динамічної броні, а вже друга, із затримкою лише в мікросекунди, наступним бронезарядом уражає сам бронеоб’єкт.
— Головне, що для цього РПГ заявлена бронебійність гомогенної броні до 600 мм. Це досить багато, — розповів Олександр Заруба. — Тож, ми досліджуємо цей зразок, встановлюємо його реальні характеристики. А потім, як і всі новинки, намагаємося використовувати, зокрема, передаємо тим підприємствам, які виробляють українські зразки озброєння.
Довідково: Реактивна протитанкова граната РПГ-30 «Крюк»
Індивідуальна зброя одноразового застосування, призначена для боротьби з усіма сучасними основними бойовими танками, оснащеними засобами динамічного та активного захисту. Прийнята на озброєння у 2012 році.
Маса, кг: 10,3
Довжина, мм: 1135
Калібр основної гранати, мм: 105
Початкова швидкість гранати, м/с: 120
Бронепробійність, мм:
- гомогенна броня: 600
- залізобетон: 1500
- цегла: 2000
- деревоземляні споруди: 3700
Прицільна дальність, м: 140 (200)
Розробник: НВО «Базальт»
Країна-виробник: рф
