Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
РПГ, каски, шоломи, предмети побуту та навіть балалайка. Все це трофеї, які зібрали у виставку «Як ми Київ за три дні брали, або Нічого особливого — просто часткова мобілізація в дії» та презентували сьогодні в Києві. Зробили це представники Центру трофейного та перспективного озброєння та техніки.
— Спеціалісти збирають залишки екіпіровки та зброї росіян та досліджують їх: перевіряють клас плит з бронежилетів загарбників, якість їхніх шоломів тощо. Результати Центр трофейного та перспективного озброєння та техніки передає українським військовим, — розповідає представник організації Олександр Заруба.
— Ми даємо рекомендації нашим воїнам, щоб вони розуміли, наскільки захищений російський боєць, який стоїть навпроти них, в які частини тіла його краще вражати.
Серед експонатів — комплекс розвідки управління зв’язку «Стрілець».
— Ось один із його елементів. Блок АК-1. Вони попадаються не часто, як трофейний зв’язок. Це нам говорить про те, що його просто мало використовують. Так само у нас представлені кілька навігаторів. Там часто навіть не закладені ані карти, ані маршрути руху. Тобто навігатори є, але ними не користуються, бо часто просто не вміють.
Представлені на виставці також медичні засоби російських військових.
— Ось зразок чохла для аптечки. Дуже архаїчний у нього вигляд на тлі тих аптечок, що на сьогодні мають українські військові. А сама аптечка… дата випуску: 20 березня 2020 року. Але все той же джгут Есмарха. За те з георгіївськими стрічками, — показує Олександр Заруба.
На покинутих у зоні бойових дій позиціях росіян спеціалісти також знаходять предмети побуту загарбників. Тут і чай з маркуванням політичної партії «ЛДПР», і горілка, і сухпаї, і навіть балалайка.
Виставки з цих предметів важливо робити, щоб показати не тільки українцям, а й світу, як військове і політичне керівництво росії ставиться до своїх військових.
— Вони нехтують життям своїх військових. Це було і з часів війни в Афганістані, і в Сирії, та ще з середньовіччя. Життя людини нічого не варте. Цар, керівник, начальник може відправити своїх бійців, недостатньо екіпірованих, недостатньо підготовлених, погано озброєних, на чергову війну. Сьогодні ми показали цю виставку військовим аташе західних країн, їхнім дипломатам, щоб вони розуміли, що це зло треба зупинити.
Фото Віктора Дехтяра
